• Посилання скопійовано

Фінансова допомога від нерезидента: чи підлягає оподаткуванню?

Підприємство - платник податку на прибуток отримує поворотну безпроцентну фінансову допомогу від нерезидента, що не має статусу фінансової установи та офшорного статусу. Чи оподатковуватиметься така фіндопомога? Чи треба реєструвати цей договір?

Законодавством не заборонено резидентам отримувати позики, у т.ч. поворотну фіндопомогу в іноземній валюті, від нерезидентів. У цивільному законодавстві України поворотна фіндопомога за своєю суттю належить до позики. Юридичні моменти оформлення операції поворотної фіндопомоги врегульовано у ст. 1046 — 1053 ЦКУ. Якщо позикодавець є нерезидентом, не виключено, що доведеться врахувати й вимоги законодавства країни нерезидента.

Поворотна фіндопомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).

Для того, щоб запобігти сплаті процентів за замовчуванням (ч. 1 ст. 1048 ЦКУ) і для того, щоб у податковому законодавстві така операція визнавалася поворотною фіндопомогою, у договорі про її надання слід чітко визначити, що позика надається безпроцентно.

Відповідно до Указу №734, договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за взятими у них позиками в іноземній валюті, підлягають реєстрації у НБУ. Реєструють такі договори протягом 7 робочих днів з дати надходження необхідних для реєстрації документів. Порядок отримання резидентами поворотної фіндопомоги в іноземній валюті від нерезидентів та реєстрації договорів установлено Положенням №270.  Зокрема, повідомлення про реєстрацію договору в НБУ позичальнику надсилає уповноважений банк (банк, що його обслуговує) – п. 17 глави 2 розділу І Положення № 270

Рекомендуємо уважно ознайомитися з цим Положенням, щоб врахувати всі практичні нюанси, які виникають у сторін договору. Зокрема, резиденти-позичальники повинні передбачати в договорі умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації (п. 1.16 глави 1 р. І Положення №270).

Залучають кошти від нерезидента за договором позики через уповноважений банк, який надав згоду на обслуговування операцій за договором. Саме через цей банк у межах одного договору і обслуговуються операції за договором позики. Якщо надходження суми позики та погашення заборогованості перед нерезидентом здійснюватиметься на рахунок (з рахунка) резидента-позичальника, відкритого за межами України, то резидент-позичальник повинен у встановленому Нацбанком порядку одержати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України (п. 1.2 глави 1 р. І Положення №270). Отримати запозичення від нерезидента резидент може лише у безготівковій формі.

У разі одержання резидентом іноземної валюти (суми кредиту чи позики) від нерезидента без реєстрації договору до резидента застосовуються фінансові санкції - штрафи відповідно до законодавства України з подальшою обов'язковою реєстрацією зазначеного договору в Нацбанку (пункт 1.7 глави 1 розділу I Положення № 270). Штраф встановлено ст. 2 Указу № 734  в розмірі 1% одержаної суми за договором, що не пройшов реєстрацію, та перераховується у гривню за офіційним обмінним курсом НБУ на день одержання позики, з подальшою обов'язковою реєстрацією такого договору.

Порядок реєстрації договору позики викладено у главі 2 розділу І Положення № 270.

Згідно з п. 1.23 глави 1 розділу І Положення № 270 реєстрація договору дійсна на весь час користування кредитом за цим договором, якщо протягом 180 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня після дня реєстрації договору, резидент-позичальник одержав кредит або його частку.

Строк розрахунків, встановлений Законом № 185 та Постановою № 410 — 120 к. д. — на операції запозичення не поширюється (запозичення не є товаром, роботами, послугами). Тож позичальнику для уникнення санкцій, які можуть бути передбачені у договорі позики (наприклад, у вигляді неустойки), слід дотримувати лише умов та строку повернення коштів, установлених договором.

 

Продаж валюти

Постанова НБУ №410 передбачає обов'язковий продаж частини валютних надходжень (у розмірі 50%) в іноземній валюті. Поширюється такий обов'язок не лише на валютну виручку резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами, а й на всі надходження в іноземній валюті з-за кордону на користь юросіб. Оскільки у Постанові № 410 немає винятків щодо отриманих запозичень у вигляді позики, можна зробити висновок, що отримані резидентом від нерезидента-засновника суми поворотної фіндопомоги також мають конвертуватися у національну валюту. Обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку підлягають надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та російських рублях у розмірі 50%.

 

Бухгалтерський облік поворотної фіндопомоги

У підприємства отримана валютна сума поворотної фіндопомоги, якщо строк її повернення менше року, обліковується за кредитом субрахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» з дебетом субрахунка 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті». Якщо ж строк повернення коштів більше року, то таку заборгованість слід відобразити за кредитом субрахунка 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».

Якщо повернення суми передбачається частинами за певним графіком (щомісяця, щокварталу тощо), частина довгострокової заборгованості, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, переводиться до поточної заборгованості та відображається вже на субрахунку 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті» (Д-т 506 К-т 612). На кожну дату балансу ця сума  переглядається, і таким чином ведеться облік протягом усього строку договору.

Правила обліку операцій в іноземній валюті визначає П(С)БО 21. Стаття балансу про зобов'язання, які будуть сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів, є монетарною статтею. Відповідно, позичальник повинен розрахувати курсові різниці на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу), тобто на дату погашення заборгованості та на дату балансу (п. 8 П(С)БО 21). Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про фіндіяльність відображаються у складі інших доходів (витрат) на субрахунках 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» або 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць». Фіндіяльність — це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталів підприємства (п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Поворотна фіндопомога підпадає під це визначення. 

Також нагадаємо, що на кожну дату балансу монетарні статті (до монетарних статей належить не лише заборгованість у валюті, а й статті балансу про кошти, якщо на валютному рахунку на дату балансу будуть кошти) в іноземній валюті відображають із використанням валютного курсу (офіційний курс, установлений Нацбанком) на дату балансу.

Коригування фінрезультату для цілей оподаткування податком на прибуток на суми отриманої та погашеної фіндопомоги у ПКУ не передбачене.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Перевезення вантажів: ТТН обов’язок чи право?
    Хто має виписувати ТТН при перевезенні вантажним автомобільним транспортом: перевізник чи вантажовідправник? Чи достатньо вантажоодержувачу для підтвердження факту перевезення товаро-матеріальних цінностей належно оформленого перевізником (юридичною особою чи ФОП) акту надання транспортно-експедиційних послуг ?
    26.03.202477
  • З якою періодичністю складати подорожній лист?
    Водії виїжджають за заявкою і після виконання замовлення можуть отримати наступну. Маршрут та дату повернення визначити складно. За якою формою складати подорожній лист? Чи можна скласти один подорожній лист на весь період поїздки (місяць та більше), чи під кожну заявку?
    22.03.2024932
  • Отримано credit memo: як врахувати?
    ТОВ - офіційний представник нерезидента в Україні щодо розповсюдження аудіо та відео-продукції. Протягом 2023 р. перевиконало план щодо підключення до інформаційного ресурсу користувачів. Нерезидент 28.02.2024 р. надав credіt memo ТОВ, що має бути врахований при розрахунку за послуги з нерезидентом у лютому та березні 2024 р. Чи має ТОВ скоригувати фінрезультат за 2023 р., оскільки credit memo за результатами роботи 2023 р.? Чи потрібно нарахувати курсову різницю на дату проведення акту від нерезидента ?
    15.03.202456
  • Придбання нерухомості комунальної власності, у якій вже є орендарі
    Підприємство придбало нежитлову нерухомість на аукціоні. В договорі купівлі-продажу об’єкту малої приватизації вказано, що приміщення надано в оренду до 2028 р. і цей договір чинний і для покупця. Майно перебувало в комунальній власності і передане пкупцю в день укладення договору балансоутримувачем. Як відобразити придбання такої нерухомості в обліку? Коли вводити в експлуатацію, якщо акт прийому-передачі майна від 15.02.2023 р.? Як відображати відносини з орендарем? Чи потрібна додаткова угода до договору оренди?
    14.03.202422
  • Чи включати адмінвитрати при обчисленні вартості видобутої корисної копалини?
    При обчисленні вартості видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю до витрат потрібно включати адміністративні витрати чи ні? Місцеві податківці сказали, що потрібно включати, адже підприємство займається тільки виробництвом каменю та щебеню, тому потрібно включати всі витрати, крім витрат на збут. Сказали, що є роз'яснення ДПС, але ми не знайшли
    11.03.202428