Доходи та витрати ОСББ

Чи можуть доходи неприбуткової організації перевищувати її витрати?

Відповідно до ст. 4 Закону про ОСББ, ОСББ є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Порядок надходження і використання коштів ОСББ визначається цим Законом та іншими законами України (ст. 4 Закону про ОСББ).

Правління ОСББ розпоряджається коштами відповідно до затвердженого загальними зборами кошторису (ст. 10, ст. 18 Закону про ОСББ).

Визначення кошторису для потреб Закону про ОСББ немає. Але виходячи із змісту ст. 10 Закону про ОСББ (розпорядження коштами відповідно до затвердженого кошторису) і практики, яка склалася, кошторис – це документ, в якому наведено надходження коштів за видами надходження і витрачання коштів за статтями витрат.

Таким чином, всі надходження ОСББ, як неприбуткової організації, є цільовими, адже вони направлені на фінансування витрат, встановлених кошторисом.

Відповідно до п. 17 НП(С)БО 15 отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

В бухгалтерському обліку неприбуткової організації отримані кошти цільового фінансування відображаються на субрахунку 484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень».

Таким чином, отримані кошти цільового фінансування визнаються доходами тільки тоді, коли понесені відповідні витрати, в розмірі таких витрат.

Наприклад, якщо у звітному періоді понесені витрати в розмірі 40 000 грн, то в такому самому розмірі відображаються і доходи:

• Дт 949 Кт 631, 661, 651 тощо – 40 000 грн (понесені витрати);
• Дт 484 Кт 718 – 40 000 грн (відображені доходи в розмірі понесених витрат).

Далі доходи і витрати звітного періоду списуються до складу фінансових результатів:

• Дт 791 Кт 949 – 40 000 грн (списані витрати);
• Дт 718 Кт 791 – 40 000 грн (списані доходи).

Таким чином, прибутку чи збитку, який слід списати на рахунок 44, у неприбуткових організацій, включаючи ОСББ, немає.

Це означає, що у ОСББ, як неприбуткової організації, доходи звітного періоду не можуть перевищувати витрати цього самого періоду.

Якщо є перевищення отриманих коштів над здійсненими витратами, такі перевищення відображаються за кредитом субрахунку 484 як невикористаний залишок цільового фінансування, а не у складі доходів. Кредитовий залишок кінця звітного періоду на субрахунку 484 відображається в рядку 1595 Балансу форми №1-м та № 1-мс.

Які є обмеження при формуванні доходів та витрат ОСББ, щоб не втратити неприбутковий статус

Як вже зазначалося вище, доходи і витрати ОСББ визначаються кошторисом. Затверджують кошторис загальні збори ОСББ. А правління ОСББ розпоряджається коштами згідно затвердженого загальними зборами кошторису.

Про виконання кошторису за рік правління звітує загальним зборам.

У статуті ОСББ має визначатися порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об'єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат (ст. 7 Закону про ОСББ).

З наведеного випливає, що загальні збори на початку року затверджують плановий кошторис, в рамках якого ОСББ здійснює діяльність. А за наслідками року загальні збори затверджують звіт правління про виконання кошторису. Тобто, по суті затверджують фактичний кошторис, який може відрізнятися від планового.

А які джерела доходів і напрямки витрат можна зазначати в кошторисі?

Такі джерела і напрямки в загальних рисах визначені Законом про ОСББ, а деталізовані в розділі IV Типового статуту ОСББ, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу від 27.08.2003 р. № 141, що узгоджено з вимогами для неприбуткових організацій, встановленими п. 133.4 ПКУ.

Наскільки важливо цільове використання коштів згідно з кошторисом?

Відповідно до пп. 133.4.2 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Відповідно до пп. 133.4.3 ПКУ у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

Тобто, за порушення порядку використання коштів, встановлених кошторисом, ОСББ можуть виключити з Реєстру неприбуткових організацій. 

Але, на наш погляд, порушення можуть зафіксувати, тільки якщо загальні збори в кінці року не затвердять звіт про використання кошторису. Тому що затверджений на початку року плановий кошторис по суті є орієнтовним. Фактичні доходи і витрати завжди відрізняються від планових. Для уникнення непорозумінь плановий кошторис доречно періодично переглядати і перезатверджувати загальними зборами, якщо є така можливість, щоб не допускати значного відхилення від фактичних доходів і витрат.

Поряд з цим плановим кошторисом може встановлюватися граничний допустимий розмір відхилень планових показників від фактичних.