Оптова та роздрібна торгівля, «Нова пошта» та інтернет-еквайринг – як це все поєднати

Торгові патенти вже в минулому

Законом від 28.12.2014 р. №71-VIII  зменшено кількість податків та зборів з 22 до 9 (див. "Податки по-новому: стартувала податкова реформа"). Зокрема, скасовано збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Таким чином, з 1 січня 2015 року отримувати торгові патенти вже не потрібно.

Що таке розрахункова операція, яка підлягає реєстрації через РРО

Поняття розрахункової операції (далі – РО)  визначено у ст. 2 Закону про РРО: це «приймання  від  покупця  готівкових коштів,  платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації   товарів   (послуг),   видача   готівкових  коштів  за повернутий  покупцем  товар   (ненадану   послугу),   а   у   разі застосування    банківської    платіжної   картки   -   оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в  безготівковій формі  товару  (послуги)  банком  покупця  або,  у разі повернення товару (відмови від послуги),  оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця».

РО можуть бути готівковими та безготівковими, тобто всупереч поширеній думці, РО можуть бути і  безготівковими.

Розрахунки готівкою — це лише окремий вид розрахункової операції. Поняття готівки та готівкових розрахунків визначено у п. 3 Положення № 148:

- готівка — грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні монети, які є платіжними засобами);

- готівкові розрахунки — платежі готівкою (тобто монетами і банкнотами) суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

При безготівкових РО розрахунок проводиться без застосування банкнот та монет – тобто це приймання платіжних карток, платіжних чеків (за визначенням розрахункової операції у Законі про РРО).

Проводити безготівкові РО за допомогою карток (тобто приймати картки до сплати) можна тільки після укладання договору еквайрингу з банком. Картки можна приймати безпосередньо у покупця на місці розрахунків (склад, магазин тощо), тоді для цього використовується фізичне обладнання - POS-термінал, який можна використовувати тільки після укладання договору торгового еквайрингу з банком-еквайєром. Також оплату картками можна приймати дистанційно через Інтернет, без контакту з покупцем – в цьому випадку замість POS-терміналу працює спеціальна програма – платіжний віджет, який теж можна підключати лише після укладання договору інтернет-еквайрингу з банком-еквайєром. Приклади еквайрингових систем – це LiqPay, ОщадPAY,  Platon, Fondy та інші. Зокрема, програмне забезпечення «Приват24» не є еквайринговою системою, це звичайний клієнт-банк, як і «Ощад24», «UKRSIB online», «My Alfa-Bank» та інші.

Банк-еквайєр збирає всі платежі за день та наступного дня перераховує їх на рахунок продавця єдиною сумою. При цьому продавець не може ідентифікувати кожну окрему транзакцію у своїй банківський виписці. Таку деталізацію можна побачити хіба що у звіті еквайєра.

Всі безготівкові розрахунки з покупцями за допомогою еквайрингу (як торгового, так і інтернет) підлягають реєстрації через РРО.

Податківці пишуть про це тут: https://news.dtkt.ua/state/cash-handling/61778 та  тут https://news.dtkt.ua/state/cash-handling/62693

Звертаємо увагу, що податківці допускають неточність у формулюваннях щодо системи «Приват24». Насправді це не платіжна еквайрингова система, а звичайний клієнт-банк ПриватБанку. Також зазначимо, що ПриватБанк має і свою платіжну систему – це LiqPay. Між Приват24 та LiqPay є суттієва різниця - щоб отримувати платежі по системі  LiqPay, продавцю потрібно укласти з банком окремий договір інтернет-еквайрингу, а клієнт-банк Приват24 стає доступним будь-якому клієнту ПриватБанку за замовчуванням – фізособам та суб’єктам господарювання і має функції класичного клієнт-банку. Тому, якщо покупці платять через Приват24, то це не розрахункова операція і вона не потребує реєстрації через РРО, а якщо продавець пропонує своїм покупцям платити за товар через LiqPay, то це розрахункова операція і РРО вже потрібен.

Про інтернет-еквайринг ми також писали тут: https://news.dtkt.ua/state/cash-handling/55987

Так само потрібно реєструвати через РРО і той товар, який буде попередньо оплачений через LiqPay, але потім надісланий покупцю «Новою поштою».

Безготівкові розрахунки з покупцями

Всі інші безготівкові розрахунки з покупцями, які не належать до розрахункових еквайрингових  операцій (що ми розглянули вище) не підлягають реєстрації через РРО.

Якщо фізичні особи оплачують товар через каси банків або через ПТКС[1], що належать банкам, на поточний рахунок підприємства, а підприємство відправляє товар за допомогою кур’єрської доставки "Нова пошта", з якою у підприємства укладений договір, то такий спосіб розрахунків для підприємства є безготівковим розрахунком, який не є розрахунковою операцією. В цьому разі кожний платіж від кожного клієнта надходить окремо від інших платежів (тобто ніхто їх не збирає за день в одну суму, як при еквайрингу), а ідентифікація платежу (за що цей платіж  та згідно якого рахунку) здійснюється за інформацією, яку платник наводить  у призначенні платежу. Відповідно, в цьому випадку РРО не потрібно застосовувати. Ця операція є готівковою для платника та безготівковою для отримувача коштів.

Сплата покупцем коштів на рахунок продавця за його реквізитами – це класичний безготівковий переказ коштів для обох сторін операції. РРО не потрібний. Фізичні особи – покупці можуть здійснювати такі платежі зі своїх рахунків,що відкриті ними у банках, за допомогою платіжних доручень або програмного забезпечення типу «клієнт-банк», зокрема, через «Приват24», «Ощад24», «UKRSIB online», «My Alfa-Bank» та всі інші, де можна створити документ на переказ коштів з рахунку на рахунок.

Так само не реєструється через РРО і безготівкова передоплата за товар, який потім відправляється «Новою поштою» - адже покупець уже зробив безготівковий платіж, і факт надсилання передоплаченого товару вже нічого не змінює.

Продаж товарів через «Нову пошту» з післяплатою

В цьому розділі розглянемо відправлення товару інтернет-замовникам, які здійснюють замовлення товару на сайті, який відправляється покупцям за допомогою кур"єрської доставки "Нова пошта" на умовах післяплати. Платіж буде надходити в службу кур"єрської доставки "Нова пошта" і тільки на наступний день буде перерахована продавцю на поточний рахунок в банку.

В даному випадку розрахункову операцію здійснює «Нова пошта» - а саме приймання готівки/карток для  подальшого переказу коштів продавцю. Ст. 3 Закону про РРО зобов’язує застосовувати РРО поштового оператора, який приймає готівку або картки, а не продавця - отримувача безготівкових коштів від оператора.

Докладно про роботу з «Новою поштою» ми писали тут: https://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/11912 та тут https://consulting.dtkt.ua/state/cash-handling/14691.

Обсяг операцій на сайті та обсяг платежів через LiqPay не впливають на застосування або незастосування РРО. Важливий сам факт наявності розрахункових операцій.

Податкові наслідки з ПДВ залежать від того, чи є оплата розрахунковою операцією, чи ні.

Якщо оплату отримано через LiqPay або інші еквайрингові системи (тобто маємо розрахункову операцію), то дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ – це на практиці дата реєстрації розрахунків через РРО.

Для платників ПДВ, що організували розрахунки платіжними картками через POS-термінал або інтернет-еквайринг, передбачений особливий порядок визначення дати виникнення податкових зобов’язань в п. 187.5 ПКУ. Датою збільшення ПЗ, залежно від того, яка подія відбулася раніше, вважається:

— або дата, що засвідчує факт постачання товарів покупцю, оформленого податковою накладною;

— або дата виписування рахунка (товарного чека).

Як правило, у суб’єктів господарювання у сфері торгівлі та обслуговування дата постачання товарів/послуг і проведення розрахункової операції з видачею відповідного рахунка (товарного чека) збігаються. Проте якщо спершу відбувається розрахункова операція, а постачання товару здійснюється через деякий час, то нараховувати ПЗ треба вже при проведенні розрахунків через POS-термінал або інтернет-еквайринг, а цей момент збігається з моментом його реєстрації через РРО.

Якщо від покупця отримано безготівкову оплату, яка не є розрахунковою операцією, то дата виникнення ПЗ визначається за загальним правилом п. 187.1 ПКУ – по першій події: оплата або відвантаження товару.

З метою оподаткування фінрезультату податком на прибуток жодні коригування не передбачені, доходи і витрати визначаються за загальними правилами.