У ст. 208 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) визначено перелік випадків, коли правочини обов’язково укладаються в письмовій формі:
- між юридичними особами;
- між фізичною та юридичною особами, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 ЦКУ;
- фізичними особами між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір НМДГ (тобто 340 грн), крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 ЦКУ;
- в інших випадках, коли законом це чітко передбачено.
Згідно із ч. 1 ст. 206 ЦКУ усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Таким чином, оскільки у момент вчинення правочину не виконуються роботи з розробки будівельної документації, то згідно із нормами ЦКУ правочин між фізичними особами (у т.ч. якщо одна сторона із них фізособа-підприємець) слід укладати у письмовій формі, якщо правочин укладається на суму більшу, ніж 340 грн.
Також, щодо документів, які, на думку податківців, повинні мати підприємці - платники єдиного податку, читайте в нашій аналітиці.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити