Введенням тимчасової адміністрації зупиняється виконання платіжних доручень клієнтів банку

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. 

Банки та їхні клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. 

Своєю чергою,  пункт  8.4  статті  8  Закону визначає  строки  виконання  банками міжбанківського переказу,  які не повинні перевищувати трьох операційних днів (для внутрішньобанківського переказу - двох операційних днів). 

Запровадження тимчасової адміністрації в банках здійснюється в порядку, встановленому Законом України від 23.02.2012 р. №4452-VI “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. За змістом ч. 5 ст. 36 Закону N 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Таким чином, на нашу думку, у разі, якщо після прийняття платіжного доручення у банку була введена тимчасова адміністрація, яка зупинила виконання вимог клієнтів по їх рахунках, то дії банку не порушують вимог Закону. 

Таким чином, банк не вважатиметься особою, винною в неперерахуванні єдиного податку до бюджету. Водночас, обов’язок зі сплати такого податку протягом граничного строку, встановленого ПКУ, залишатиметься в самого ФОП. Такий ФОП має сплатити податок через інший банк, а якщо він цього не зробить, то на нього буде покладено відповідальність в розмірі 50% суми несплаченого податку (якщо ФОП належить до І або ІІ групи, згідно із п. 122.1 ПКУ) або ж в розмірі 10%-20% (якщо ФОП належить до ІІІ групи, згідно з п. 126.1 ПКУ).