Законом №466 юросіб-"єдинників", фізосіб-підприємців, у т.ч. на єдиному податку, а також фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нарешті відкрито поіменували в р. ІІІ ПКУ платниками податку під час виплати доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному пп. 141.4 ПКУ (пп. 133.1.1, 133.1.4, пп. 137.5 ПКУ).
Тому із 23.05.2020 року із норм ПКУ однозначно вже випливає, що ФОП-"єдинники" при виплаті доходу нерезиденту зобов’язані утримати податок на репатріацію у розмірі 15% із такого доходу та за рахунок такого доходу, якщо інше не передбачене Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування із країною нерезидента та Україною. Також слід відзвітувати про податок у Додатку ПН до декларації з податку на прибуток. Військовий збір утримується виключно, якщо виплачується дохід нерезиденту-фізособі. Конвенція не поширюється на цей збір. Якщо ж кредит надавався нерезидентом-юрособою, то військово збору немає
А що ж раніше? Справа в тому, що однозначно не потрібно було утримувати та сплачувати цей податок до 01.01.2017 року. Так, До 01.01.17 р. резидентами (для цілей розд. III ПКУ) вважалися особи, прямо перераховані в п. 133.1 ПКУ (останній абзац пп. 14.1.213 ПКУ).Тобто юрособи, які проводять господарську діяльність як на території України, так і за її межами. Випадали з цього списку юрособи, визначені в діючих зараз пп. 133.4 і 133.5 ПКУ (неприбуткові організації і платники єдиного податку), а також фізичні особи. А тому до 01.01.2017 року дійсно ані ФОП на загальній чи спрощеній системі, ані ЮО-"єдинник" не повинні були сплачувати податок з доходів нерезидентів згідно з пп. 141.4 ПКУ.
Після 01.01.2017 року з пп. 14.1.213 ПКУ був виключений його останній абзац, який визначав резидентів для цілей розд. III ПКУ. Внаслідок чого із зазначеної дати формально до складу резидентів увійшли ще й фізичні особи (як звичайні громадяни, так і ФОП). Тому саме із цієї дати починаються роз’яснення податківців щодо обов’язкової сплати цього податку ФОП-"єдинниками".
Втім, була невідповідність із пп. 297.1 ПКУ – там було сказано про звільнення від податку на прибуток, тоді як податок на доходи нерезидентів міститься як раз в р.ІІІ ПКУ «Податок на прибуток». З іншої сторони, норма ПКУ – пп. 141.4.2 – зобов'язує сплачувати податок на репатріацію всіх резидентів, які виплачують дохід на користь нерезидентів. А в пункті 297.1 ПКУ, котрим передбачений вичерпний перелік випадків, за яких "єдинника" звільнено від сплати податків, ані слова про звільнення від сплати податку на репатріацію.
Тому були різні судові справи щодо необхідності сплати податку на репатріацію. Й вони були неоднозначними:
- одні говорили, що СГ, будучи платником єдиного податку не є платником податку на прибуток та, як наслідок, не є резидентом у розумінні пп. 141.4.2 ПКУ, а тому податку на репатріацію немає (див. ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 р. у справі № 876/4892/17);
- інші приходили до висновків, що утримання податку з доходу із джерелом його походження з України, виплаченого нерезиденту, є безумовним обов'язком резидента, що здійснив виплату на користь нерезидента такого доходу. Своєю чергою, такий обов'язок не залежить від того, чи є резидент платником податку на прибуток, чи ні (див. ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1910.2017 р. у справі № 820/435/17).
Із 01.01.2018 року питання, чи слід сплачувати податок на репатріацію, чи ні, мало бути вирішене повністю, адже з 01.01.2018 року пп. 297.5 ПКУ прямо встановлював, що платник єдиного податку – а це й ФОП й ЮО, який здійснює на користь нерезидента — юридичної особи або вповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, проводить нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, установлені р. III ПКУ.
Консультанту не відомі судові рішення із використанням пп.297.5 ПКУ, втім скоріш за все законодавець вже точно вирішив однозначно придбати всі неточності – й прямо зазначив ФОП-"єдинників" серед платників податку у пп. 133.1 ПКУ та пп.141.4.2 ПКУ.
З огляду на вищесказане, ФОП слід бути готовим відстоювати позицію у судовому порядку щодо несплати податку на репатріацію до 23.05.2020 року.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити