Як ФОП може використовувати картку, відкриту до підприємницького рахунку?

Загальне

Для початку вважаємо за необхідне зазначити таке: у ФОП-«єдинників», які займаються інтернет-торгівлею, має бути обов’язково відкритий відповідний КВЕД – клас КВЕД 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет» (лист Держпідприємництва від 11.01.2014 р. № 196/0/20-14). Адже «єдинники» у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у Реєстрі платників ЄП, мають покинути спрощену систему оподаткування (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ).

Для ФОП-платників ЄП ІІ і ІІІ груп і для юросіб-«єдинників» спеціальних обмежень для інтернет-торгівлі немає. А щодо здійснення ЗЕД, то ФОП може здійснювати ЗЕД як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Зокрема, ФОП – платник ЄП ІІ групи може експортувати тільки товари та не може надавати послуги нерезиденту, оскільки він не має права надавати послуги юрособам — неплатникам єдиного податку (а нерезиденти-юрособи статусу «єдинника» не мають).

Картка до підприємницького рахунку: чи можна?

Раніше окремо відкривався підприємницький рахунок (2600) та картковий підприємницький рахунок (2605). Згідно з попереднім банківським Планом рахунків, затвердженим постановою НБУ № 280, всі рахунки, які починаються на 260, - це рахунки СГ (юросіб та підприємців):

• і рахунок 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання»;
• і рахунок 2605 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток».

А відповідно до п. 5 діючого банківського Плану рахунків, затвердженого Постановою НБУ  № 89, до 01 січня 2019 року банки мали забезпечити поступовий перехід на здійснення операцій з використанням платіжних карток із застосуванням балансових рахунків 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» групи рахунків 260 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання».

Тож наразі СГ може отримати картку безпосередньо до підприємницького рахунку. Тож, використовуючи при розрахунках картку, кошти мають надходити саме на вже відкритий підприємницький рахунок. Про такий рахунок податківці вже знають, адже банкіри повідомили про нього ще при його відкритті (п. 69.2 ПКУ).

Операції, які дозволені/забороні із карткою ФОП

Відповідно до п. 8.2 Інструкції №492 СГ використовують рахунок, за яким розрахунки можуть проводитися із використанням картки, в тому ж режимі, що й такий рахунок, крім обмежень, прописаних, зокрема, у главі 8 Інструкції №492.

Розпочнемо із заборон. Так, відповідно до п. 8.3 Інструкції №492 на такий рахунок, відкритий в нацвалюті, із використанням картки:

1. не можна отримувати зарплату;
2. не можна отримувати інші соцвиплати;
3. не можна приймати інвестиції з-за кордону;
4. з нього не можна розраховуватися за зовнішньоторговельними договорами;
5. з нього не можна здійснювати іноземні інвестиції.

За інвалютним картрахунком дозволених операцій мало. З нього можна лише зняти готівку або провести безготівкові розрахунки, але (!) тільки за кордоном і тільки в рамках відрядження (або оплатити безготівкові представницькі витрати за кордоном). Як бачимо, СГ не зможе оплатити за товар/послуги за ЗЕД-договором, а ось про отримання коштів на такий рахунок нічого не сказано.

Усі дозволені операції за рахунком, відкритим в нацвалюті, із використанням картки, прописані у п. 5.1 Інструкції №492, а відкритого в інвалюті – в п. 5.2.

Так, за поточними рахунками, що відкриваються банками СГ в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України (п. 5.1 Інструкції №492).

Тож, якщо не заборонено договором із банком, СГ може отримувати оплату за товар в гривнях, із використанням картки.

Відповідно до п. 5.2 Інструкції №492 поточний рахунок в іноземній валюті відкривається СГ для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України. А сюди належать, зокрема, розрахунки за експорт товару (п. 4 Положення НБУ №2).

Тож, СГ може отримувати оплату за товар із використанням картки на підприємницький рахунок, відкритий в інвалюті.

РРО

ФОП — платники ЄП зобов’язані застосовувати РРО, якщо вони реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, наведені в Переліку №231. Обов’язок застосування РРО може виникнути також у платників єдиного податку ІІ і ІІІ груп, якщо обсяг їх доходу протягом року перевищить 1 млн грн. Застосування РРО розпочнеться з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення (п. 296.10 ПКУ).

Водночас, ДФС в ІПК від 18.10.2018 р. №4479/6/99-99-14-05-01-15/ІПК повідомляє, якщо споживач замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних систем або програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС), які належать банкам, і зарахування коштів було проведено на розрахунковий рахунок відповідно накладної, рахунку-фактури (тощо), застосування РРО є необов'язковим.

У разі, якщо товар відправляється «Новою Поштою» з накладеним платежем, а кошти надходять на поточний рахунок від ТОВ «Пост Фінанс» за вирахуванням комісії, також застосовувати РРО не потрібно.

Зауважимо, що думка податкової постійно уточняється, змінюється, доповнюється новими умовами, тому радимо отримати власну ІПК щодо необхідності використання РРО.

Е-комерція

Порядок вчинення електронних правочинів регламентовано розділом ІІІ (ст. 10 — 16) Закону про електронну комерцію.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися:

• з використанням платіжних інструментів;
• з використанням електронних грошей;
• шляхом переказу коштів;
• шляхом оплати готівкою тощо.

Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджують факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону про електронну комерцію покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чеку, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар.

У даному випадку, якщо кошти від продажу товарів надходять від покупців через фінансового посередника, то в дохід включається сума коштів, що фактично надійшла на рахунок ФОП:

• у гривнях – в сумі надходження (п. 292.6 ПКУ);
• у валюті – за офіційним курсом такої валюти на дату надходження коштів (п. 292.5 ПКУ).