ФОП орендує приміщення у нерезидента: які податкові наслідки?

Податківці у своїх роз’ясненнях (тут та у ІПК № 2944/З/99-99-15-02-02-14/ІПК) зазначали, що юридична особа - нерезидент, яка отримує дохід від здійснення господарської діяльності (зокрема, надання послуг з оренди приміщення) на митній території України, повинна зареєструвати у контролюючому органі постійне представництво.

Зокрема, відповідно до пп. 63.3 ПКУ об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Проте оскільки за умов запитання оренда відбувається безпосередньо у юрособи - нерезидента без посередника або постійного представництва, то розглянемо податкові наслідки саме для такого варіанту.

ПДВ

Відповідно до пп. 180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Згідно з пп. «б» пп. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Своєю черго, за  пп. 186.2.2 ПКУ для тих послуг, що пов’язані з нерухомим майном, місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна. Тобто в даному випадку це є територія України, а отже, отримувач послуг з оренди від нерезидента, не дивлячись на те, що він не є платником ПДВ має сплати суму ПЗ з ПДВ за нерезидента.

Зокрема, і у ІПК від 15.11.2018 р. №4831/Н/99-99-13-01-02-14/ІПК податківці зазначають, що фізособи - підприємці, як платники ПДВ, так і неплатники ПДВ, з метою нарахування ПДВ є особами, які відповідальні за нарахування та сплату ПДВ до бюджету при отриманні послуг від нерезидентів та їх представництв, які не зареєстровані платниками ПДВ.

Отримувач таких послуг нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пп. 190.2 ПКУ (пп. 208.2 ПКУ). Якщо він є платником ПДВ, то на такі ПЗ він складає і реєструє ПН. Неплатники ж податку ПЗ тільки нараховують без складання і реєстрації ПН.

Окрім нарахування ПЗ такому суб’єкту господарювання необхідно відзвітуватися шляхом подання Розрахунку ПЗ отримувачем послуг, неплатником ПДВ від нерезидента (такий розрахунок наведено у Наказі Мінфіну №21). Платники ж ПДВ звітують про такі ПЗ та ПК (за зареєстрованою ПН) у своїй Декларації з ПДВ.

Якщо ж суб’єкт господарювання не є платником ПДВ, то права на податковий кредит у нього не буде.

Податок на доходи нерезидента

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, резидент під час виплати доходу нерезиденту за договором оренди нерухомого майна, яке знаходиться на території України, повинен утримувати податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15%, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.

Якщо виплата здійснюється на користь представництва нерезидента, то утримувати податок не потрібно – це здійснює таке постійне представництво при перерахуванні суми коштів нерезиденту.

Зверніть увагу, що не зважаючи на те, що орендарями є фізособи платники ЄП, у разі утримання податку з доходу нерезидента вони зобов’язані податки Декларацію з податку на прибуток із додатком ПН (рядок 21, де у графі 3 слід зазначити суму доходу, у графі 6 – суму сплаченого податку, показники наводять у грн без коп.) в якій заповнюють лише рядок 23 ПН.

Подається додаток ПН та декларація з прибутку залежно від податкового періоду, що його застосовує ФОП – платник єдиного податку.

Відповідно до пп. 294.1 ПКУ, у разі виплати доходу нерезиденту декларацію з податку на прибуток платники єдиного податку подають таким чином:

• платники єдиного податку I, II та IV груп – за рік (протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року);
• платники єдиного податку III групи – за квартал, півріччя, три квартали та рік (у строк протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу).