• Посилання скопійовано

Операції за договором контрактації: як оформити та які податкові наслідки?

Платник ЄП 4 групи - контрактант уклав договір з виробником сільгосппродукції. За договором, контрактант надає виробнику насіння, ЗЗР, добрива послуги сільгосптехніки, а виробник, своєю чергою, постачає вирощену продукцію (передбачено взаємозалік зобов’язань за постачаннями). Як оформити таку операцію та які податкові наслідки?

Регулювання договорів контрактації сільськогосподарської продукції поверхнево наведено у ст. 713 ЦКУ. Зокрема, за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, певна інформація про такі договори міститься і у ст. 272 – 274 ГКУ. Так, у договорах контрактації повинні передбачатися:

  • види продукції (асортимент), номер національного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин;
  • кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;
  • ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції;
  • обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;
  • взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору;
  • інші умови, передбачені Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку, встановленому КМУ.

Тобто інформація щодо порядку укладання таких договорів у законодавстві визначена доволі поверхнево. При цьому, оскільки договором передбачається фактично здійснення взаємозаліку між замовником та виробником (зокрема, вартості насіння, ЗЗР, добрива, послуг с/г техніки по обробітку і збору урожаю та вартості вирощеної продукції, що постачається виробником), то вважаємо, що тут слід керуватись положенням ЦКУ щодо взаємного припинення зобов’язань.

Згідно з ст. 598 ЦКУ зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Крім того, ст. 601 ЦКУ передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

У даному випадку таке зарахування передбачено договором, а тому не потребує такої заяви від однієї сторони. Також в даному випадку вимоги сторін є однорідними – грошова заборгованість.

Однак, на нашу думку, сторони повинні укласти або додаток до договору, або окремий акт проведення взаємозаліку у якому відобразити суму вартості поставленого насіння, ЗЗР, добрива, послуг з обробки і збору урожаю і відповідну частину вартості поставленої продукції, що підлягає постачанню. Тобто додатковий документ щодо здійснення взаємозаліку все ж таки потрібно, зокрема, з метою визначити конкретну суму, що підлягає такому взаємозаліку.

Що ж до податкових наслідків, то у контрактанта постачання насіння, ЗЗР, добрив, послуг із збору та обробки урожаю оподатковуються як звичайне постачання товарів/послуг (тобто в обліку такі операції потрапляють відповідно до складу доходу). Оскільки контрактант є платником ЄП 4 групи, то базою оподаткування для нього є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь. Однак сума отриманого доходу від поставки насіння, ЗЗР, добрив, послуг із збору та обробки урожаю буде враховуватись при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Аналогічна ситуація і у виробника. Ним визнається дохід від постачання сільськогосподарської продукції у повному розмірі її вартості (а надані контрактантом запаси та послуги відповідно потраплять до складу витрат).

Якщо сторони є платниками ПДВ, то відповідно при постачанні товарів/послуг вони нараховують ПЗ з ПДВ та складають і реєструють в ЄРПН податкові накладні.

Таким чином, підприємство-контрактант відображає операції з постачання запасів/послуг, підприємство виробник відображає постачання відповідної сільськогосподарської продукції, а після цього сторони здійснюють взаємозалік заборгованостей у відповідному розмірі з подальшою доплатою контрактантом виробнику.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Спрощена система/Юрособи на єдиному податку

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Юрособи на єдиному податку»