• Посилання скопійовано

Товар від постачальників за довіреністю на засновника, який не працює за трудовим договором

Чи може засновник, який не працює на підприємстві за трудовим договором, отримувати товар від постачальників за довіреністю?

Спочатку зазначимо, що статус засновника надає йому можливість користуватись правами, перелік яких визначений у ст. 10 Закону України “Про господарські товаривства” від 19.09.91 р. №1576-XII. Серед цього переліку є, зокрема, право брати участь в управлінні справами підприємства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Засновник, який не перебуває у трудових відносинах, може представляти інтереси підприємства у два способи:

1. Керуючись приписами глави 17 ЦКУ підприємство з таким засновником може укласти договір доручення, комерційного представництва (ст. 237-238, ст. 243 ЦКУ).

За приписами ч. 1, 2 ст. 244 ЦКУ, представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. 

Відтак, на нашу думку, між засновником підприємства, який за статутними документами має право брати участь в управлінні справами товариства, зокрема, діяти на підставі довіреності, та підприємством може бути укладено договір на представництво інтересів підприємства (залежно від специфіки діяльності підприємства та переліку доручень, яких належить виконувати протягом певного періоду часу), або видано довіреність такому засновнику від імені підприємства на отримання ТМЦ (як зазначено у запитанні) на виконання договору чи статуту.

або

2. З 01.01.2016 року набрала чинності нова редакція Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” від 15.05.2003 р. №755-IV.

Так, до Єдиного державного реєстру включаються відомості (за бажанням юридичної особи) також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (п. 13 ч.1 ст. 9 Закону №755).

Причому, для цього достатньо протоколом загальних зборів (іншого вищого органу управління підприємством) вирішити надати такій особі відповідні повноваження та внести відомості про неї до ЄДР, подавши держреєстратору протокол та заяву про внесення змін до відомостей, що містяться про юрособу в ЄДР (форми заяв затверджені наказом Мін'юсту від 06.01.2016 р. №15/5).

В такому разі повноваження цієї особи будуть підтверджуватись витягом з ЄДР із зазначенням ПІБ такої особи, що дає право не лише діяти від імені підприємства без довіреності, у т.ч. укладати будь-які правочини, договори, акти, накладні тощо, а також й подавати всі документи до державного реєстратора без довіреності (підписувати заяви на проведення реєстраційних дій) (ч. 19 ст. 17, ч. 6 ст. 18 Закону №755).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»