• Посилання скопійовано

Відповідальність за порушення правил використання корпоративних електронних платіжних засобів

Яку відповідальність передбачено за порушення правил використання корпоративних електронних платіжних засобів?

У п. 1.32 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-III  особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів є платником.

Відповідальність платника при проведенні переказу встановлено ст. 33 Закону № 2346.

Так, в п. 33.1 Закону №2346 зазначено, що платник несе перед банком або іншою установою – учасником платіжної системи, що його обслуговують, відповідальність, передбачену умовами укладеного між ними договору.

Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі – учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті затверджена постановою НБУ від 12.11.2003 р. №492.

Відповідно до пп. 1.8 та 1.9 Інструкції №492 банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки за договором банківського рахунку, який укладається в письмовій формі (паперовій або електронній).

Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Таким чином, ступінь відповідальності юрособи та ФОП за порушення п. 8.3 Інструкції №492 передбачена договором банківського рахунку.

Нагадаємо, що згідно з ч. 2 ст. 56 Закону «Про Національний банк України»,  Нацбанк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Також слід звернути увагу на норми п. 20 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №148.

У цьому пункті зазначено, що фізособи – довірені особи установ/підприємств – юросіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі.

Відповідно до ст. 163-15 КЗпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), зокрема, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на ФОП, посадових осіб юрособи від 100 до 200 НМДГ (тобто, від 1700 до 3400 грн).

Друге таке порушення протягом року призводить до накладення штрафу від 500 до 1000 НМДГ (тобто, від 8500 до 17000 грн).

Крім того, згідно з абз. 6 ст. 1 Указу №436 за використання одержаних в установі банку готівкових  коштів не за цільовим призначенням передбачено застосування до юросіб усіх форм власності та ФОП фінансовою санкції у вигляді штрафу у розмірі витраченої готівки.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»

  • Відповідальність за несвоєчасну утилізацію шин
    Підприємство протягом 2017 – 2023 років придбавало, використовувало і списувало шини для автомобілів, які використовувало у власній діяльності. Списані шини тимчасово зберігаються на території підприємства. Але договору на утилізацію із спеціалізованим підприємством не було. В 2024 році такий договір буде укладено. Чи виникає необхідність сплачувати екоподаток?
    25.03.20241 157
  • Який штраф може бути в разі нереєстрації адреси нової торгової точки?
    Під час податкової перевірки виявлено, що в чеку РРО адреса торговельної точки вказана правильно, але до податкової служби інформацію про таку нову торгову точку не подали (у формах №20-ОПП, №1-РРО). Який штраф загрожує?
    26.02.202477
  • Яка відповідальність за сплату ПДФО не за місцем роботи підрозділу?
    Підприємство зареєстровано в Києві, а діяльність веде в Броварах. Сплачує ПДФО та подає звітність за місцем реєстрації – у Києві. Які можуть бути наслідки цього?
    06.02.20249143
  • Штрафну санкцію минулих періодів визнали частково: відображення в обліку
    Підприємство-перевізник, платник податку на прибуток, виставило штрафну санкцію за простій підприємству-замовнику у липні 2019 р. відповідно до умов договору, визнавши дохід на суму 245978 грн. Підприємство - замовник не визнало штраф. У грудні 2019 р. підприємство подало позов до суду. У червні 2020 р. суд задовольнив позов частково, у сумі 167729 грн. Як відобразити цю операцію в обліку? Чи можливо провести виправлення у 2023 році?
    17.01.202489
  • Як розподілити відповідальність та підписання касових документів, якщо директор часто відсутній?
    На фірмі є директор, бухгалтер (який за 2-3 місяці буде переведений на посаду фіндиректора) та касир. Директор часто буває у відрядженні за кордоном. Як розподілити обов’язки підписання касових документів? На підприємстві є факсиміле, чи не заборонео його використання на касових документах?
    12.10.2023702