Про курсові різниці за агентським договором ми колись писали у ДК №16/2015 та у ДК № 19/2017.
Зокрема, курсові різниці за договором комісії виникають у комісіонера за загальними правилами. Комісіонер, своєю чергою, може включити свої доходи і витрати від курсових різниць у звіт комісіонера. Більш докладно про це – тут.
Також пропонуємо ознайомитись з прикладами обліку курсових різниць тут. У цьому матеріалі у прикладі 2 показано облік курсової різниці за розрахунками з принципалом.
Платникам єдиного податку слід враховувати позицію податківців щодо позитивної курсової різниці.
Отже, для даної ситуації робимо такі висновки:
- Авансові платежі слід відображати як заборгованість перед принципалом та залишок коштів на валютному рахунку: Дт 312 Кт 685. На момент отримання коштів ці суми будуть рівними.
- В подальшому отримана валюта може бути витрачена за призначенням, а заборгованість перед принципалом ще не погашена, і в цьому випадку сума валюти на рахунку у банку буде менше, ніж заборгованість перед принципалом.
- У фінансовій звітності відображається фактичний залишок валютних коштів на рахунку 312 та фактична сума заборгованості перед принципалом на рахунку 685, які склалися на дату фінансової звітності. Немає вимоги про те, що ці суми мають бути рівними.
- Курсові різниці за операціями, що проведені за агентським договором, обліковуються у агента за загальними правилами, відповідно, вони потрапляють до фінзвітності агента.
- Своєю чергою, агент і принципал можуть домовитися про те, що доходи і витрати агента за курсовою різницею компенсуються принципалом.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити
