Чи потрібно особі з інвалідністю надати програму реабілітації при працевлаштуванні на роботу?

Прийняття на роботу особи з інвалідністю оформляється у загальному порядку. Такий працівник подає заяву про прийняття на роботу. Разом із заявою працівник, який є особою з інвалідністю, зазвичай подає такі документи для прийняття на роботу:

• паспорт (або інший документ, що посвідчує особу);
• трудову книжку;
• документ про освіту (за необхідності);
• копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
• копію пенсійного посвідчення;
• довідку МСЕК (про присвоєння йому відповідної групи інвалідності). Наразі МСЕК оформлює виписку з акту огляду за формою № 157-1/о;
• індивідуальну програму реабілітації, що видається МСЕК (за її наявності).

Звертаємо увагу, що у працівника-інваліда є право пред'явити його індивідуальну програму реабілітації. Це встановлено ст. 39 Закону №875. Ця програма зобов'язує роботодавця виділити інваліду спеціально облаштоване робоче місце.

Відповідно до Закону "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" №2961  (далі - Закон №2961), індивідуальна програма реабілітації (далі - ІПР) - це комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях МСЕК.

ІПР містить комплекс реабілітаційних заходів. Реабілітаційні заходи - комплекс заходів, якими здійснюється реабілітація інвалідів.

Відповідно до п. 2 Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, затвердженого постановою Кабміну від 23.05.2007 р. №757 (далі - Положення № 757), індивідуальна програма реабілітації інваліда - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, строків реабілітаційних заходів з визначенням порядку, місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей інваліда та дитини-інваліда.

Отже, метою ІПР є відновлення та компенсація порушених або втрачених функцій організму. Тому для інваліда вона має рекомендаційний характер (іншими словами, він сам повинен працювати над своїм відновленням, це підтверджується також і заявницьким принципом видачі ІПР). Водночас, органи, що надають послуги з реабілітації, зобов'язані виконувати визначені ІПР заходи з реабілітації (тобто, послуги надаються за бажанням інваліда, а не за рішенням виконавця).

Відповідно до п. 6 Положення №757 ІПР складається за формою, затвердженою в установленому порядку МОЗ за погодженням з Мінпраці, МОН і Мінсім'ямолодьспортом, та на підставі відомостей акта огляду МСЕК або медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років.

Отже, на час складення ІПР МСЕК вже має у своєму розпорядженні та керується відомостями акта огляду МСЕК. А тому заходи з реабілітації, включаючи медичні послуги, не можуть бути меншими ніж передбачені висновком МСЕК, оскільки висновок МСЕК є первинним документом і передумовою для складання ІПР.  Водночас, вирішуючи питання про співвідношення цих двох документів (висновок МСЕК та ІПР) для правових наслідків в частині фінансування Фондом відповідних заходів, вважаємо, що якщо ІПР інваліда, затвердженою МСЕК, встановлено більш широкий обсяг фінансування медичних послуг, ніж встановлено висновком МСЕК, то Фонд фінансує витрати на реабілітацію, на період (строк), встановлений цією ІПР. Зокрема, відповідно до ст. 33 Закону №2961 конкретні обсяги, методи, місце реалізації і строки (термін) проведення реабілітаційних заходів визначаються в індивідуальній програмі реабілітації інваліда.

При цьому Законом №2961 не передбачено наслідки порушення строку контролю за виконанням ІПР. Але враховуючи, що терміни контролю все ж таки встановлено, вважаємо, що у разі, якщо завершено строки конкретних заходів реабілітації ІПР, у Фонду після спливу цих строків, відсутні підстави оплачувати потерпілому медичні послуги, що були передбачені ІПР і не передбачені висновком МСЕК після завершення відповідних строків.

Заходи реабілітації, передбачені в ІПР, та не передбачені висновком МСЕК, оплачуються на строк, визначений у ІПР, а після завершення відповідних строків реабілітації, визначених ІПР - оплата таких витрат не здійснюється.

Відповідно до Порядку складання форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда, затвердженого наказом МОЗ від 08.10.2007 р. №623, внесення змін до ІПР здійснюється МСЕК, лікарсько-консультативною комісією та, у разі потреби, її оперативного коригування і у межах повноважень - реабілітаційними комісіями реабілітаційних установ. При цьому, виконавчу дирекцію Фонду не уповноважено надавати правову оцінку діям посадових осіб, що заповнюють ІПР.

Згідно з Порядком №623 у п. 19 "Дата контролю за виконанням ІПР" зазначається дата контролю за виконанням ІПР, що здійснюється не рідше одного разу на два роки і може не збігатися з датою наступного огляду інваліда (дитини-інваліда). Особам, групу інвалідності яким установлено без зазначення строку переогляду, та дітям-інвалідам контроль виконання ІПР та/або її коригування проводяться не рідше одного разу на два роки. Підведення підсумків про виконання ІПР здійснюється МСЕК, ЛКК при черговому складанні ІПР та/або при черговому огляді інваліда, дитини-інваліда із зазначенням своєї думки у пп.  21.1 - 21.7 ІПР, наданням рекомендації щодо подальшої реабілітації.

Відповідно до ст. 23 Закону №2961 контроль за виконанням індивідуальної програми реабілітації інваліда в межах своїх повноважень здійснюють МСЕК (ЛКК - щодо дітей-інвалідів), місцеві державні адміністрації, служби зайнятості, реабілітаційні установи, розпорядники відповідних коштів.

Питання строку дії ІПР визначені п. 7 Положення №757, яким передбачено, що "МСЕК або ЛКК з урахуванням виду захворювання, фактичних потреб, віку, статі визначає оптимальні види, форми, обсяги, місце і строки проведення медичної, психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, побутової і соціальної реабілітації, потребу в технічних та інших засобах реабілітації, виробах медичного призначення", тобто і строки дії ІПР. У разі зміни стану здоров'я та виникнення потреби у додаткових видах реабілітації, особа з інвалідністю має право звернутися на МСЕК для внесення змін у ІПР незалежно від строку, на який вона складена.

Відповідно до п. 14 Положення №757 МСЕК або ЛКК під час чергового огляду інваліда чи дитини-інваліда за зверненням реабілітаційної установи або у порядку нагляду за виконанням індивідуальної програми, але не рідше ніж один раз на два роки, переглядає реабілітаційні заходи, передбачені індивідуальною програмою.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи положення ст. 19 Конституції України, робочий орган виконавчої дирекції Фонду не може на власний розсуд встановлювати строк дії ІПР та припиняти рекомендовані МСЕК види соціальної та медичної допомоги, особливо у тих випадках, коли групу, ступінь втрати працездатності у відсотках та потребу в додаткових видах допомоги встановлено без визначення терміну переогляду (безстроково). Фінансування витрат на відповідні види допомоги може припинятись лише у випадках спливу строків, визначених в ІПР на проведення реабілітації (медичної, психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, побутової і соціальної) за умови, якщо такі види допомоги не передбачено в акті огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги (лист Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профеійних захворювань України  від 19.10.2016 р. №252-06-13).

Нарахування ЄСВ за ставкою 8,41%

Для підприємств, у яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється відповідно у розмірі 8,41%, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю (ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Підставою для застосування цього розміру ЄСВ є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності  (п. 3 розд. ІІІ Інструкції від 20.04.2015 р. №449).

Обчислення ЄСВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону про ЄСВ нараховується ЄВ (ч. 2 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Роботодавці нараховують ЄСВ працюючим особам з інвалідністю на суми заробітної плати (доходу), допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі 8,41% починаючи з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки МСЕК, та закінчується датою скасування інвалідності на підставі рішення даної комісії.

Докладно про працевлаштування осіб з інвалідністю писали тут, тут та тут>>