• Посилання скопійовано

Мобілізовані працівники мають право на застосування податкової соцпільги

Чи застосовується ПСП до середнього заробітку мобілізованих за призовом працівників у разі відсутності проведення компенсаційних виплат з бюджету?

Згідно зі ст. 119 КЗпП, на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених Законом про військовий обов'язок, Законом про альтернативну службу» та Законом про мобілізаційну підготовку, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплачують такі компенсації з бюджету в межах середнього заробітку за рахунок коштів Держбюджету в порядку, визначеному КМУ. Така сама норма міститься і в ч. 2 ст. 39 Закону про військовий обов'язок. Проте на сьогодні порядку компенсації з бюджету таких коштів немає.


Відповідно до пп. 164.2.1 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) їй за умовами трудового договору (контракту).

Ставки ПДФО до бази оподаткування щодо доходів, нарахованих у формі заробітної плати, визначені п. 167.1 ПКУ: з 1 січня 2015 року — 15 та/або 20 відсотків. Заробітна плата з метою розділу ІV ПКУ — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку — фізособі у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 ПКУ). Статтею 2 Закону про оплату праці визначено, що додаткова заробітна плата включає гарантійні виплати, передбачені законодавством, тобто і компенсацію середнього заробітку мобілізованим.

Водночас згідно з пп. «и» пп. 165.1.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Проте на сьогодні підприємства, які нараховують (виплачують) середній заробіток мобілізованим працівникам, не отримують відшкодування компенсаційних виплат із бюджету. Законом про Держбюджет-2014 згаданих компенсаційних виплат не передбачено, а порядку, зазначеного у ст. 119 КЗпП, КМУ досі не затвердив.

Проте за умови подання заяви щодо застосування ПСП, а також якщо дозволяє нарахована сума середнього заробітку, мобілізовані під час призову працівники мають право на застосування ПСП.

У 2015 р. Законом про Держбюджет-2015 рік передбачено 1790000 тис. грн для виплат компенсацій підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації. Тому, відповідно до пп. «и» пп. 165.1.1 ПКУ, такі виплати не повинні включатися до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відповідно, ПСП не застосовуватиметься.

У будь-якому разі, в умовах незатвердженого порядку компенсації, якщо за наявності підстав при нарахуванні середнього заробітку підприємство застосувало ПСП, а згодом усе-таки отримує компенсацію з бюджету, воно має право зробити перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого ПДФО, відповідно до пп. 169.4.3 ПКУ, бо в такому разі суми компенсації не є оподатковуваним доходом працівника (пп. «и» пп. 165.1.1 ПКУ) і ПСП не застосовується.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Степанов Михаил

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/ЄСВ, соціальний захист

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЄСВ, соціальний захист»

  • Чи донараховувати ЄСВ на перехідний лікарняний?
    Працівник в березні попрацював півмісяця та захворів. Лікарняний перехідний: березень-квітень. Чи проводити донарахування ЄСВ за березень до мінімального розміру, чи це можна зробити у квітні з відображенням у додатку 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ суми лікарняних за березень, щоб уникнути сторнування зайво перерахованої суми ЄСВ за І квартал?
    19.04.202410
  • Оподаткування ЄСВ виплат резидентом Дія. Сіті
    Чи потрібно резиденту Дія. Сіті оподатковувати ЄСВ такі виплати та за якою ставкою: 1) часткове збереження зарплати мобілізованим штатним працівникам згідно з окремими наказами; 2) безповоротна фіндопомога штатному працівнику та гіг-спеціалісту; 3) інші компенсаційні, грошові та/або матеріальні виплати, які непередбачені актами чинного законодавства та не належать до фонду оплати праці?
    12.04.20241721
  • ЄСВ з лікарняного працівника – особи з інвалідністю, резидента Дія. Сіті
    Працівник компанії – резидента Дія. Сіті має інвалідність. У нього відкритий лікарняний з 01 по 29 лютого 2024 р. Відповідно, робочих днів у лютому немає. Як в такому випадку правильно нарахувати ЄСВ? Якщо немає жодного робочого дня, чи потрібно компанії – резиденту Дія. Сіті сплатити за працівника з інвалідністю ЄСВ з МЗП 1562 грн? Чи тільки ЄСВ за ставкою 8,41% з лікарняних?
    11.04.202438
  • Виплата на страхування життя під час відпустки без збереження зарплати: що з ЄСВ?
    Чи потрібно донараховувати ЄСВ до мінімального розміру при перебуванні працівника у відпустці без збереження зарплати, якщо не відпрацьовано жодного дня, але є щомісячне нарахування виплати на страхування життя?
    10.04.2024314
  • Оплата обладнання нерезидентом за трьохстороннім договором: облік та оподаткування
    Міжнародний фонд надає грант/безповоротну фінансову допомогу Військовій адміністрації на закупівлю брикетувальника. В межах трьохстороннього договору Міжнародний фонд (надавач допомоги) за делегуванням Військової адміністрації перераховує оплату за брикетувальник постачальнику - резиденту, фінансування здійснюється в євро. Хто в даному випадку визнає дохід за даною операцією? Чи порушує постачальник-резидент вимоги НБУ щодо розрахунків на території України в національній валюті?
    23.02.202437