Виплата лікарняних іншому працівнику: як виправити?

В ситуації, що розглядається, скоріше за все, бухгалтер, набираючи відомість в банківській програмі для перерахунку коштів на зарплатні карточки працівників допустив помилку, в результаті чого лікарняні від Фонду були перераховані не тому працівнику. Така помилка є не лічильною. Тому провести їх відрахування із зарплати працівника, який їх помилково отримав, за ст. 127 КЗпП не вдасться.

Крім того, не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ст. 121-5 ЦКУ).

Тобто повернути надміру отримані кошти працівник може лише добровільно!

Тож, бухгалтер, склавши доповідну записку по ситуації, що склалася (довільної форми) та поставивши до відома керівника підприємства, сам (або разом з керівником) має поговорити з працівником та отримати його письмову згоду на повернення помилково отриманих коштів. Тобто, працівник має написати заяву про проведення відрахувань із зарплати з зазначенням конкретної суми. Проте, зважаючи на те, що це цільові кошти, за які потрібно відзвітувати перед Фондом (а відрахування із зарплати затягне процес) працівник може дану суму внести в касу підприємства з оформленням ПКО чи перерахувати на поточний рахунок підприємства.

Відразу після повернення коштів бухгалтер має здійснити їх переказ працівнику, який хворів, та надіслати повідомлення протягом місяця з дня проведення виплат (п. 10 Порядку №12). Оскільки, після надходження коштів на рахунок, роботодавець зобов'язаний здійснити виплату матеріального забезпечення не пізніше, ніж у найближчий день для виплати зарплати (ч. 2 ст. 32 Закону № 1105, п. 9 Порядку №12), то, в зазначеному випадку, місяць для повідомлення потрібно рахувати від дня виплати зарплати, а не з дня фактичного перерахунку.

У випадку, якщо роботодавець не вкладається у місячний термін, відзвітувати перед Фондом все одно потрібно, головне, щоб цей термін не став більшим за три місяці, інакше Фонд забажає здійснити перевірку щодо використання таким роботодавцем виплат за призначенням.

У випадку відмови працівника повертати зайво отримані кошти керівник може прийняти рішення стягнути цю суму з винної особи, тобто, з бухгалтера, за ст. 130 КЗпП. Оформляється таке рішення шляхом видачі наказу, але не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди (ст. 136 КЗпП)) і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівнику.

Бухгалтер за заподіяну шкоду підприємству нестиме матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (ч. 1 ст. 132 КЗпП). Тобто сума шкоди, що перевищує цей розмір, працівником не відшкодовується. Звісно, бухгалтер може добровільно покрити всю суму, і не обов’язково через відрахування із зарплати (не більше 20% на місяць (ст. 128 КЗпП), а шляхом внесення коштів як в касу, так і на поточний рахунок підприємства. Тут також слід поквапитися, бо роботодавець має справу з цільовими коштами.

Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в судовому порядку (ст. 224 та ст. 233 КЗпП).

Якщо на підприємстві є ще й головний бухгалтер, то він буде нести обмежену матеріальну відповідальність, на рівні з бухгалтером, у розмірі заподіяної з її вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (ч. 2 ст. 133 КЗпП). Тож, головному бухгалтеру доведеться покрити тільки ту частину суми, яка не буде відшкодована безпосередньо бухгалтером (абз. 2 п. 6 Постанова №14).

За порушення порядку використання страхових коштів роботодавець зобов’язаний  відшкодувати Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів і заплатити штраф у розмірі 50 % цієї суми (ч. 6 ст. 15 Закону №1105).

Крім того, на винних посадових осіб підприємства може бути накладений адмінштраф у розмірі від 5 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн). При повторному порушенні протягом року — від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн) (ст. 165-5 КпАП).