• Посилання скопійовано

Допомога по частковому безробіттю: який наказ треба оформити, аби отримати?

Який наказ треба оформити, щоб отримати допомогу по частковому безробіттю?

У Порядку №306 говориться, що це має бути наказ зі зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності.

Проте багатьох роботодавців хвилює питання, як це зупинення або скорочення діяльності трактуватиметься згідно КЗпП.

З тексту Порядку №306 можна побачити, що допомога надаватиметься на працівників, які втратили частину зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку зі зупиненням (скороченням) діяльності їх роботодавців.

Проте чітко, який саме з варіантів, передбачених КЗпП, дій роботодавця під час карантину підходить для отримання допомоги, в Порядку так і не було зазначено. Ясність внесена лише по одному запитанню — оплачуваний простій під часткове безробіття не потрапляє. Відпустки, тим більш оплачувані, також ні.

Тому, щоб отримати допомогу, все ж таки оформити доведеться наказ про зупинення (скорочення) діяльності на час карантину і скорочення тривалості робочого часу (із визначенням посад працівників, для яких це скорочення встановлюється).

При цьому, щоб отримати таку допомогу, скорочені робочі години не повинні оплачуватися роботодавцем. Адже допомога, по суті, має бути компенсацією втрати зарплати, а не додатковою виплатою до неї.

Та чи не порушується при цьому трудове законодавство? Адже КЗпП така ситуація не передбачена. Зараз ми вже маємо роз'яснення від територіальних органів Держпраці, які заспокоюють. Про що ми писали тут.

Держпраці в коментованому роз'ясненні вважає, що порушень немає!

Підставою для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину є втрата застрахованими особами заробітної плати або її частини, внаслідок вимушеного часткового або повного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ.

Обмеження діяльності суб'єктів господарювання встановлені Постановою №211.

Держпраці погоджується, що чинним законодавством про працю не визначена процедура зупинення (скорочення) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ. Але не вважає це проблемою роботодавця. Навпаки, для роботодавця це навіть краще.

Держпраці пояснює, що до цієї процедури не може застосовуватися порядок запровадження зміни істотних умов праці, передбачений ст. 32 КЗпП. Тобто попереджати працівників про зупинення/скорочення діяльності і про скорочення в них через це робочих годин за 2 місяці не обов'язково!

Крім того, на думку Держпраці, зупинення (скорочення) діяльності суб'єктів господарювання, передбачене Постановою №211, не є простоєм, визначеним ст. 34 КЗпП.

Зупинення (скорочення) діяльності оформляється наказом власника або уповноваженого ним органу за наявності умов, передбачених Постановою №211.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/ЄСВ, соціальний захист

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЄСВ, соціальний захист»

  • Оплата обладнання нерезидентом за трьохстороннім договором: облік та оподаткування
    Міжнародний фонд надає грант/безповоротну фінансову допомогу Військовій адміністрації на закупівлю брикетувальника. В межах трьохстороннього договору Міжнародний фонд (надавач допомоги) за делегуванням Військової адміністрації перераховує оплату за брикетувальник постачальнику - резиденту, фінансування здійснюється в євро. Хто в даному випадку визнає дохід за даною операцією? Чи порушує постачальник-резидент вимоги НБУ щодо розрахунків на території України в національній валюті?
    23.02.202435
  • Ставка 8,41% до лікарняних за відсутності довідки МСЕК
    Чи потрібно застосовувати ставку ЄСВ 8,41% при нарахуванні електронних лікарняних (нарахування після надання довідки), якщо на час перебування на лікарняних працівник не мав інвалідності і один з лікарняних вже перебував в статусі "готовий до сплати"?
    21.02.20241181
  • Компенсація при звільненні мобілізованому працівнику
    В лютому 2024 року звільняється працівник, який був мобілізований в березні 2022 року. Як розрахувати компенсацію за невикористану відпустку?
    15.02.20241 4384
  • ФОП був на ЄП, потім на загальній системі, потім знову на ЄП: як заповнити ЄСВ-додатки в деклараціях?
    ФОП з 01.01.2023 по 31.07.2023 р. перебував на ЄП 2%, потім з 01.08.2023 по 30.09.2023 р. на загальній системі, з 01.10.2023 по 31.12.2023 р. знову на ЄП 5%. Усі 12 місяців 2023 року ФОП сплачував ЄСВ в сумі 1474,00 грн і хоче задекларувати цю сплати для зарахування страхового стажу. Як заповнити ЄСВ-додатки у декларації з ЄП та декларації про доходи?
    26.01.202494
  • Добровільна сплата ЄСВ ФОПом: декларація та штрафи
    Якщо ФОП, який зареєстрований 25.05.2023 р., сплатить ЄСВ за період червень - грудень 2023 р. (10318,00 грн) в січні 2024 р. та відобразить нарахування: жовтень 2023 р. – 2948,00 грн, листопад 2023 р. – 2948,00 грн, грудень 2023 р. – 4422,00 грн, то до страхового стажу буде зараховано 3 місяці? Чи для зарахування до стажу семи місяців краще відобразити в звітності нарахування в розрізі кожного місяця в сумі 1474,00 грн? Чи буде штраф за несвоєчасну сплату, в якому розмірі?
    22.01.20241 8013