Відповідно до ст. 21 КЗпП, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Тобто, якщо працівник працює лише у роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена. Як і не встановлено обмеження ні за кількістю трудових договорів про роботу за сумісництвом, яку може укласти працівник, ні за тривалістю роботи, яку працівник поєднує з основною роботою.
Втім, роботодавці можуть встановити обмеження щодо роботи працівників за сумісництвом внутрішніми розпорядженнями або узгодити їх у колективному чи в трудовому договорах (так само, як і встановити обов’язок працівників повідомляти інформацію про наявність чи відсутність інших місць роботи).
Тож, якщо дані обмеження на сумісництво встановлено, то їх порушення є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з роботи. Якщо обмеження немає, то працівник нічого не порушує, тому що законодавство не забороняє працювати йому одночасно на декількох підприємствах, тому ні відповідальності, ні порушення не буде.
Головне, щоб не було одночасного виконання роботи за основним місцем роботи та за сумісництвом, оскільки сумісництвом вважається робота, що виконується у вільний від основної роботи час.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити