Розрахунок відпускних для особи з інвалідністю, яка працює в режимі неповного робочого часу

Відразу підкреслимо, що відповідно до ст. 3-1 Закону про оплату праці, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Тобто факт того, що працівник отримає суми зарплати, які є меншими за мінімальну, не є порушенням, оскільки він працює на умовах неповного робочого часу.

Згідно з абз. 3 – абз. 5  п. 4  Порядку №100, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Водночас, відповідно до абз. 7 п. 2  Порядку № 100, якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абз. 3-5 п. 4  Порядку № 100. 

Тобто норми п. 4 Порядку № 100 працюють тільки в тому випадку, якщо у працівника взагалі відсутній розрахунковий період для обчислення середньої зарплати.

Нагадаємо, розрахунковим періодом можуть бути  останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Або ж, якщо працівник пропрацював  менше року,  -  з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. При цьому, якщо працівника прийнято  на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

Отже, якщо працівник має повний розрахунковий період 12 місяців ( січень – грудень 2020 року) норми п. 4 Порядку №100 щодо розрахунку середньої з окладу, мінімальної зарплати не працюють.

Щоб розрахувати середньоденну зарплату для відпустки, потрібно врахувати  всі суми зарплати,  нараховані протягом січня – грудня 2020 року (зокрема, разом з сумою середнього заробітку за час попередньої відпустки). При цьому вичерпний перелік виплат, які не враховуються у розрахунку середньої зарплати визначено п. 4 Порядку № 100.

Загальну суму всіх нарахувань за 2020 рік  потрібно поділити на кількість календарних днів розрахункового періоду (січень – грудень 2020 року) без урахування святкових і неробочих днів - 355 днів (366 – 11).