Нюанси прийняття на роботу за наказом

Законодавством про працю України передбачена можливість укладення з  працівниками трудових договорів як у письмовій формі шляхом підписання окремого документу під назвою трудовий договір, так і шляхом написання працівником заяви та виданням наказу роботодавця про прийняття працівника на роботу.

Отже, працівник може бути допущений до роботи без укладення окремого письмового трудового договору, але на підставі:

1. оформленого наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу (ч. 3 ст. 24 КзпП);

2. повідомлення про прийняття працівника на роботу (Порядок № 413).

Крім цього, працівник ще має написати заяву на прийняття на роботу.

Розглянемо усі тонкощі оформлення наказу з метою визнання його трудовим договором.

Типова форма Наказу (розпорядження) про прийняття на роботу (форма №П-1) затверджена Наказом Держкомстату №489. Але багато підприємств не використовують в своїй роботі типові форми, а розробляють свої. Це не заборонено, але при цьому варто врахувати усі вимоги до складання наказу про прийняття працівника на роботу.

Отож, керуючись Наказом Мiн'юсту №1000/5 «Про затвердження Правил органiзацiї дiловодства та архiвного зберiгання документiв у державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях» (розділ ІІ, п. 9), яким передбачено, що у наказi про прийняття працiвника на роботу має бути зазначено:

• посаду, на яку приймається або призначається працiвник (спецiальнiсть, квалiфiкацiя, категорiя, розряд тощо);
• дату прийняття на роботу;
• вид роботи (основна або за сумiсництвом);
• умови прийняття на роботу (з випробувальним строком, за строковим трудовим договором тощо);
• умови роботи (в режимi неповного робочого часу, з важкими або шкiдливими умовами працi тощо);
• розмiри його посадового окладу вiдповiдно до штатного розпису, надбавок та доплат.

Після складання такого наказу, з ним обов’язково ознайомлюють працівника, який, своєю черго, його пiдписує iз зазначенням дати ознайомлення.