Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП.
Графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) (ч. 1 ст. 59 КЗпП, тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години (ст. 70 КЗпП). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ч. 2 ст. 59 КЗпП).
В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але не менше, як 12 годин на добу. Також вже є напрацьована судова практика щодо дотримання норм міжзмінного відпочинку, на яку рекомендуємо звернути увагу.
Суди зазначають, що при підсумованому обліку робочого часу графіки роботи мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні, тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години. При складанні графіків роботи вимог ст. 59 і 70 КЗпП позивач не врахував, та порушив їх.
Також суди звернули увагу на те, що законодавством чітко визначено вимоги щодо організації відпочинку працівників. При цьому, законодавство не передбачає для роботодавців підстав, за якими можна уникнути дотримання ст. 59 і 70 КЗпП, а відтак, дотримання вказаних норм є обов’язковим. Миколаївський окружний адміністративний суд та П’ятий апеляційний адміністративний суд зробили висновок, що при застосуванні підсумованого обліку робочого часу може бути змінена тривалість щотижневого робочого часу (що визначено в ст. 50 КЗпП), проте тривалість встановленого законом часу відпочинку не може бути змінена.
З текстами судових рішень можна ознайомитися за посиланнями:
- рішення Миколаївського окружного адміністративного суду;
- постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду.
Також і Верховний Суд категорично проти зменшення часу відпочинку. ВС доходить висновку, що мінімальний час відпочинку встановлюється законом і може бути збільшений, але не зменшений, саме у цьому і полягає конституційне право громадян на відпочинок. Докладно писали тут.
Відповідно до п. 13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку № 213, графіки змінності мають затверджуватися власником або уповноваженим ним органом разом з виборним органом первинної профспілкової організації і доводитися до відома працівників не пізніше ніж за один місяць до введення їх у дію.
Працівників слід ознайомлювати не за два тижні, а не пізніше ніж за один місяць до введення графіків у дію.
Отже, слід формувати графіки виходу працівників так, аби не порушувати норм щодо міжзмінного відпочинку. Якщо не вдається так сформувати графік, значить недостатня кількість працівників.
Також нормами чинного законодавства не передбачено можливості зменшувати строки ознайомлення працівників з графіками змінності.
За недотримання вищезазначених норм чинного законодавства передбачена фінансова відповідальність за ст. 265 КЗпП, а саме за кожне порушення накладається штраф у розмірі 1 МЗП.
***
Читайте також:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити
