• Посилання скопійовано

Як оплатити простій в період карантину?

Як оплачувати простій згідно з ст. 113 КЗпП в період карантину: не менш як 2/3 від окладу чи за середнім заробітком?

Під час карантину більшість суб’єктів господарювання призупинили роботу. Нагадаємо, що призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами – це простій (ч. 1 ст. 34 КЗпП).

Згідно з абз. 1 ст. 113 КЗпП, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток (абз. 3 ст. 113 КЗпП).

При цьому розрахунок середнього заробітку проводять відповідно до Порядку №100, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують початку простою.

Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, то власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівників на роботі та обов’язково подати наказ працівникам на ознайомлення під підпис. 

Також питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

При цьому, якщо у колективному договорі передбачено більший розмір оплати у разі простою, то така оплата здійснюється у розмірі, передбаченому колективним договором.

Тож тепер постає питання, скільки ж працівнику платити за простій під час карантину - 2/3 окладу чи середній заробіток? 

На нашу думку, оскільки загроза здоров'ю працівників виникла не через виробничі фактори, а через зовнішні (пандемія коронавірусу), мінімальною гарантією в цьому випадку є 2/3 окладу. Проте колективним договором чи наказом можна передбачити і вищу за цей розмір оплату часу простою.

Таким чином, керівник підприємства може встановити наказом (якщо не передбачено колективним договором) і вищий розмір оплати простою. Наприклад, в розмірі середньомісячного заробітку (але в такому випадку треба в наказі одразу визначити, як буде рахуватися середній заробіток) або цілого окладу. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»