• Посилання скопійовано

Директор працює на кількох підприємствах: як вести облік робочого часу?

Директор працює за основним місцем роботи по 4 години на день. Також за сумісництвом працює ще на двох підприємствах по 2 години на день та планує працювати ще на четвертому підприємстві. Як його «табелювати» за всіма місцями роботи та як оплачувати його працю?

Нормативними документами, які безпосередньо регламентують умови роботи та оплати праці сумісників, є Постанова №245 та Положення №43. Але їх норми є обов’язковими для виконання лише для підприємств державної та комунальної форми власності. 

Тому використання роботи працівників за сумісництвом на підприємствах інших форм власності не регламентується на законодавчому рівні, крім загальної норми ст. 21 КЗпП, яка дозволяє працювати одночасно у кількох роботодавців. 

Законодавством не обмежується кiлькiсть пiдприємств, установ, органiзацiй, де працiвник може працювати за сумiсництвом. Тому він може працювати на одному, двох або бiльше пiдприємствах. 

Проте одне мiсце роботи працiвника має бути основним!  Необхідність мати основне місце роботи випливає із визначення терміну «сумісництво», встановленого Положенням №43.

Мінпраці в листі від 13.10.2004 р. № 36-298 наголошує: якщо у працівника немає основного місця роботи, він не може бути прийнятий на роботу за сумісництвом

Сумісництво – це  виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

 

Чи є обмеження щодо кількості робочих місць?

Законодавством не обмежується кiлькiсть пiдприємств, установ, органiзацiй, де працiвник може працювати за сумiсництвом. Тому він може працювати на одному, двох або бiльше пiдприємствах.  Щодо обмеження у кількості годин, які працівник може відпрацювати протягом одного дня чи місяця за усіма місцями роботи, тут ситуація дещо інша. 

У п. 2 Постанови №245 зазначається, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Однак це обмеження поширюються на працівників державних підприємств, установ та організацій. 

Усе про зарплату і кадри
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Отже, якщо працівник працює лише у роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена. Знають про це й контролери. Зокрема, у листі Мінсоцполітики від 16.01.2003 р. №06/2-4/6 зазначається, що ст. 21 КЗпП не встановлено обмеження ні за кількістю трудових договорів про роботу за сумісництвом, які можуть укладати працівники, ні за тривалістю роботи, яку працівник поєднує з основною.

Слід також відзначити, що у випадках, коли йдеться про бюджетні або інші публічні кошти, встановлення факту порушення згаданого обмеження за Постановою №245 перевіркою з боку державних аудиторів або посадових осіб відомчого контролю може потягнути за собою вимоги повернути кошти або їх частину як такі, що одержані неправомірно. Ця вимога може стосуватися не лише працівника, а, наприклад, керівника підприємства, організації – за порушення порядку цільового використання коштів.

Однак і тут поборотися про захист власних прав можна. Наприклад, у постанові ВАСУ від 24.12.99 р. №13 вказано, що працівники мають право на оплату  фактично  виконаної  роботи  й  тоді,  коли  було порушено встановлені для певної категорії працівників обмеження для  роботи за  сумісництвом.  Хоча такі  порушення  за  певних  умов  можуть  бути підставою для припинення трудового договору за сумісництвом.

 

Виконання трудових обов’язків на кількох робочих місцях одночасно (в одні й тіж години)

Наголосимо, що одночасного виконання роботи за основним місцем роботи та за сумісництвом бути не може, оскільки сумісництвом вважається робота, що виконується у вільний від основної роботи час. 

Тож, якщо місць роботи багато, можливий варіант працевлаштування за всіма місцями роботи з неповним робочим днем та неповним робочим тижнем. Так, працівник може працювати за основним місцем роботи неповний робочий час і це нічим не заборонено!

Наприклад, за основним місцем роботи працівник працює лише в понеділок з 08:00 до 13:00, а на інших місцях роботи за сумісництвом -  в інший вільний від основної роботи час. При цьому немає вимоги, щоб за основним місцем роботи працівник працював більше годин, ніж за сумісництвом (сумарно чи за одним з них). 

Прямої заборони виконувати трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за місцями роботи за сумісництвом чинне законодавство не містить. Але згадайте:

  • за ст. 29 КЗпП роботодавець зобов’язаний визначити робоче місце працівника;
  • за ст. 139 КЗпП працівники зобов’язані своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни;
  • за ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з заходів стягнення - догана або звільнення;
  • і, нарешті, відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня є підставою для звільнення працівника за ініціативою роботодавця (п. 4 ст. 40 КЗпП). Роз'яснення від Держпраці щодо такого звільнення читайте тут.

Отже, коли роботодавець визначив для працівника робоче місце, він має саме за ним і виконувати свої трудові обов’язки (виключення – службові поїздки, які теж слід документувати).

 

«Табелювання»

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 56 КЗпП).

Також при роботі за неповною зайнятістю можна використовувати різні «комбінації»:

  • неповний робочий день;
  • неповний робочий тиждень;
  • неповний робочий день з неповний робочим тижнем.

Тож, директору у такому випадку можна вибрати комбінацію двох чи трьох підприємствах, як неповний робочий день з неповним робочим тижнем

Щодо обліку робочого часу, то в ст. 30 Закону про оплату праці є чітка норма, що роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.Тобто потрібно відображати реальний облік робочого часу, саме стільки, скільки працівник відпрацьовує фактично. А отже, й заробітну плату платити пропорційно відпрацьованого робочого часу! Про це зазначається у ст. 56 КЗпП: оплата праці за умов неповного робочого часу провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Найбільший Instagram-канал для бухгалтерів в Україні

Зверніть увагу! 11.08.2017 р. набрав чинності Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю між ПФУ, Держпраці та ДФС.  

Як зазначається в п. 1 розділу IV вищезгаданого Порядку, під ризик потрапили роботодавці, у яких в сумісниках працюють працівники, які працюють за сумісництвом у 5-ти та більше страхувальників. Чому було обрано саме цей показник - знає тільки ПФУ та Держпраці.  Практики ще з цього питання немає і наслідки такого повідомлення ще невідомі. Але зрозуміло, що збирається така інформація на роботодавців та працівників не просто так. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Галина Казначей

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»