Збереження середнього заробітку за мобілізованим працівником на час операції Об’єднаних сил

Відповідно до ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізосіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Як зрозуміло із ст. 119 КЗпП, мова йде про збереження середнього заробітку та місяця роботи мобілізованому працівнику на особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про боротьбу з тероризмом»  антитерористична    операція    -   комплекс   скоординованих спеціальних  заходів,  спрямованих на попередження, запобігання та припинення   терористичної   діяльності,   звільнення  заручників, забезпечення    безпеки    населення,   знешкодження   терористів, мінімізацію  наслідків  терористичної  діяльності.

За словами Президента України, формат антитерористичної операції буде змінено на Операцію Об’єднаних сил (далі – ООС). Також про це ми писали тут>> 

Особливий період   -   це період   функціонування   національної економіки,  органів  державної  влади,  інших  державних  органів, органів місцевого  самоврядування,  Збройних  Сил  України,  інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і  організацій,  а  також  виконання  громадянами  України   свого конституційного  обов'язку щодо захисту Вітчизни,  незалежності та територіальної  цілісності  України,   який  настає   з   моменту оголошення  рішення  про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації  чи  з  моменту введення  воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст. 1 Закону №3543 від 21.10.1993 р.)

У Законі від 06.12.1991 р. №1932-XII також міститься визначення особливого періоду. Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. 

З вищезазначеного зрозуміло, що поняття АТО та особливий період не одне й те ж. Також ООС – це не те ж, що особливий період.

На території України й далі триває особливий період, про це йдеться у листі Міноборони від 20.10.2016 р. №316/1/906 «Щодо дії особливого періоду»

Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 р. №303 «Про часткову мобілізацію», затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв'язку з чим в Україні настав особливий період.

Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі ст. 11 зазначеного Закону рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

Указом Президента України «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року №15» від 26.09.2016 р. №411/2016 прийнято рішення провести у вересні - жовтні 2016 року звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 р. №15 «Про часткову мобілізацію», крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу.

При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

Водночас питання щодо наявності особливого періоду в державі поза часом проведення мобілізації було предметом судового розгляду.

Вищий адміністративний суд України у постанові від 16.02.2015 р.(справа №800/582/14), виходячи із системного аналізу норм Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи зазначене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

Отже, на нашу думку, надалі слід зберігати середній заробіток за мобілізованим працівником та місце роботи, оскільки особливий період досі триває.