Залишок коштів на рахунку в банку з тимчасовою адміністрацією: особливості обліку

Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону №4452 (Закон “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 р. №4452-VI)  протягом 30 днів з дня опублікування даних про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення цього терміну, розгляду не підлягають і вважаються погашеними (ч. 5 ст. 52 Закону №4452).

Сума неповернених коштів, скоріше за все, буде збитком підприємства — кредитора банку. Така заборгованість, як поточна дебіторська заборгованість за претензіями, за якими створення резерву сумнівних боргів не передбачене, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат згідно з п. 11 П(С)БО 10. Отже, якщо сума заборгованості буде визнана безнадійною і згідно з рішенням спеціально створеної комісії підлягатиме списанню, то така заборгованість потрапить до витрат і буде відображена проведенням за Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» Кт 374 «Розрахунки за претензіями». Крім того, облік списаної дебіторської заборгованості ведеться також на позабалансовому рахунку 07 «Списана дебіторська заборгованість». Якщо на кінець року (31.12.2015 р.) офіційного рішення по цій сумі прийнято не буде, рекласифікувати її до складу Дт 944 підстав немає.

Якщо підприємство не проводить коригування свого прибутку, визначеного у фінзвітності, то такі витрати братимуть участь у формуванні фінрезультату до оподаткування.

Якщо підприємство потрапляє до категорії платників, які зобов'язані коригувати прибуток, визначений у фінзвітності, воно мусить врахувати той факт, що фінрезультат до оподаткування повинен бути збільшений на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, що не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, і понад суму резерву сумнівних боргів (абз. 3 пп. 139.2.1 ПКУ). Підприємство, яке зобов'язане коригувати прибуток для оподаткування на податкові різниці, відображає суму списаної дебіторської заборгованості шляхом коригування фінрезультату до оподаткування у бік збільшення, якщо така заборгованість не відповідає визначенню, встановленому в пп. 14.1.11 ПКУ. Але, якщо ці  кошти по факту не будуть повернені платнику податків, сума заборгованості відповідатиме  нормі пп. «г» пп. 14.1.11 ПКУ та не збільшуватиме фінрезультат до оподаткування на підставі абз. 3 пп. 139.2.1 ПКУ.