• Посилання скопійовано

До банку подано неправильні документи при купівлі валюти: які наслідки?

Який розмір штрафу за те, що придбано у банку валюту, але надано не той ЗЕД-контракт та інвойс? Яка процедура заміни даних?

Порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті визначає  Положення № 5. Відповідно до п. 7 та п. 8 Положення №5, клієнти-резиденти (юрособи та фізособи-підприємці) здійснюють:

  • валютні операції з купівлі іноземної валюти, переказ іноземної валюти на підставі оригіналів документів (уключаючи електронні документі) або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації;
  • купівлю іноземної валюти через один банк для розрахунків за поточними торговельними операціями з нерезидентом за кожним зовнішньоекономічним договором.

Клієнт подає заяву про купівлю іноземної валюти до банку, що його обслуговує. 

Порядок, умови, особливості проведення операцій з купівлі валютних цінностей, їх переказу та використання встановлено у розділі IV Положення №5. Згідно з п. 43 Положення №5 за загальним правилом банк зобов’язаний зараховувати куплену іноземну валюту на поточні рахунки клієнтів (за винятком купівлі іноземної валюти для виконання резидентом зобов’язань перед нерезидентом за ЗЕД-договором, якщо обмін іноземної валюти здійснено на міжнародному валютному ринку). Своєю чергою, клієнт-резидент згідно з п. 44 Положення №5 зобов’язаний використати іноземну валюту, куплену в установленому порядку через банк, не пізніше ніж за 10 робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти.

На практиці обслуговуючий банк для зручності та впевненості в коректності наданого пакету документів, що є підставою для здійснення операції купівлі іноземної валюти, пропонує послугу попередньої перевірки пакету документів - інформаційне повідомлення.

Таке інформаційне повідомлення дає можливість дізнатися про результат перевірки документів банком та планувати операційну діяльність та формувати зручний графік розрахунків з контрагентом, здійснюючи купівлю валюти за наданими документами одноразово загальною сумою або частинами.

Документи, які подаються обслуговуючому банку для здійснення операції купівлі іноземної валюти:

  • ЗЕД-договір та додатки;
  • інвойс, специфікації;
  • митна декларація (акти наданих послуг);
  • інші документи.

Положення № 2 визначає порядок здійснення операцій із валютними цінностями. До поточних валютних операцій, зокрема, належать розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору). Заява для здійснення операції купівлі іноземної валюти подається в довільній формі. Реквізити заяви визначаються в договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом. Банк у договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом, визначає у т.ч. порядок, спосіб і форму подання заяв та інших документів а також порядок інформування клієнта про здійснені банком валютні операції (ураховуючи інформацію про курс купівлі/продажу/обміну іноземної валюти, за яким була здійснена валютна операція). 

Відповідно до п. 8 розділу ІІ Положення №2 банк після здійснення валютної операції з купівлі іноземної валюти на валютному ринку України зобов’язаний зберігати заяву та інші документи, які стали підставою для проведення такої операції. 

Згідно з п. 10 Положення № 2, клієнт має право відкликати з банку, що його обслуговує, заяву до моменту її виконання банком у повній або частковій сумі шляхом подання листа про відкликання заяви, складеного в довільній формі та підписаного особою або її представником. До речі, умови відкликання заяви/доручення (ураховуючи строк, форму та спосіб подання листа про відкликання заяви) і відшкодування клієнтом пов’язаних із таким відкликанням витрат банку  зазначається також у договорі банківського рахунку між клієнтом та банком. 

Згідно із п. 33 розділу V Положення № 2 клієнти банків для здійснення переказів в іноземній валюті подають платіжне доручення в іноземній валюті. 

Відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Граничні строки розрахунків не поширюються  на ЗЕД-контракти з незначною сумою, а саме - сума якого не перевищує 150000 грн (додатково див. пп. 7 п. 2 розділу І Положення № 5) відповідно до п. 22 Положення № 5

Отже, підприємству важливо задалегідь виправити таку ситуацію та подати відповідний пакет документів, зокрема, саме той ЗЕД-контракт, на підставі якого придбавалася валюта та здійснювалися розрахунки із нерезидентом та відповідно до якого операція буде знята з контролю. 

Банк відповідно до пп. 2 п. 7 розділу ІІ Положення №7 розпочинає відлік граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта) за операціями з імпорту товарів. І завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

  • якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми;
  • у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД або після пред’явлення резидентом документу (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції;
  • у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред’явлення резидентом акту, рахунку (інвойсу) або іншого документу, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);
  • у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону про валюту порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за ЗЕД - контрактом у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Фінанси і банки/Валюта і цінні папери

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Валюта і цінні папери»

  • На яку дату починати дисконтувати довгострокову позику?
    Юрособа має заборгованість за позикою від нерезидента, строк якої закінчився 31.12.2022 р. Укладена 31.12.2022 р. додаткова угода на продовження строку на 5 років, з погашенням платежів рівними частинами та відсотків поквартально, яка зареєтрована в НБУ 25.08.2023 р. На яку дату визнавати заборгованість довгостроковою та брати ставку для дисконтування — на 01.01.2023 р. чи на 25.08.2023 р.?
    06.12.2023213
  • Переведення боргу за валютним кредитом
    Підприємство "А" за кредитним договором з банком отримало кредит в іноземній валюті. Зараз укладається тристоронній договір про переведення боргу на підприємство "Б". Чи будуть фінвитрати та курсові різниці, що виникатимуть у "В", його витратами? Чи необхідно "А" та "Б" доводити ділову мету укладення договору переведення боргу?
    28.11.202391
  • Чи можна у 2023 році повернути невикористаний валютний грант?
    Громадська організація отримала грант в іноземній валюті. Валюта була продана в повному обсязі. До закінчення гранту договір було припинено, тому ГО необхідно повернути невикористаний залишок коштів. Чи є правові підстави для купівлі валюти та повернення коштів у валюті грантодавцю на сьогоднішній день?
    13.09.202377
  • Валютний облік у ФОПа: надання приміщень в оренду нерезидентам за валюту
    ФОП – платник ЄП ІІІ групи надає приміщення в оренду нерезидентам. Оплату отримує у валюті на валютний рахунок. Як вести облік доходів ФОПа у валюті? Як враховувати курсові різниці, якщо курси різні на дату виставлення акту про оренду приміщення та на дату отримання оплати? Якими проведеннями закривати рахунки 36, 70, 312 та 333 на різниці, які виникають через зміну валютних курсів?
    10.08.202397
  • Як фізособі задекларувати криптовалюту та дорогоцінні метали?
    Як фізособі задекларувати криптовалюту та дорогоцінні метали в декларації про майновий стан та доходи?
    06.07.202354