Нюанси звітності материнських підприємств

На сьогодні юрособа, яка має дочірні підприємства, має складати консолідовану фінансову звітність (ч. 1 ст. 12 Закону про бухоблік). 

Консолідована фінансова звітність – це фінзвітність,  яка відображає  фінансове  становище,  результати  діяльності  та  рух грошових  коштів  юрособи  та  її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Але слід враховувати, що дочірнє підприємство, є самостійною юрособою із самостійним балансом, майном та рахунками у банку. Таким чином, консолідована фіназвітність складається шляхом впорядкованого додавання показників фінзвітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства.

Але при складанні консолідованої фінансової звітності підлягають виключенню:

1) балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє підприємство і частка материнського підприємства в капіталі кожного дочірнього підприємства;

2) сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;

3) сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).

Чинна форма консолідованої фінансової звітності затверджена НП(С)БО 1. А порядок її складання (крім випадку, коли  материнське (холдингове) підприємство складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) встановлений НП(С)БО 2. 

Додатково про складання фінзвітності можна прочитати, наприклад, тут>>>

Щодо другого запитання, то відповідь на нього знаходимо, зокрема, у листі ДФСУ від 15.11.2016 р. №24548/6/99-99-15-02-02-15, але застосовувати його потрібно із урахуванням змін, які відбулися в ПКУ у 2017 році. 

Відповідно до абзацу «б» пп. 14.1.81 ПКУ фінансові інвестиції – це господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, встановлені ПКУ.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначено ст. 140 ПКУ.

Так, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку (пп. 140.4.1 ПКУ).

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації (пп. 140.5.3 ПКУ).

Нагадаємо, що згідно з п.3 П(С)БО 12, метод участі в капіталі – це метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування. 

А за п. 3 МСБО 31, пропорційна консолідація - це метод обліку, згідно з яким частка контролюючого учасника в кожному з активів, зобов'язань, доходів і витрат спільно контрольованого суб'єкта господарювання об'єднується на постатейній основі з подібними статтями у фінзвітності контролюючого учасника або відображається як окрема стаття у фінзвітності контролюючого учасника. 

Однак, відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ платникам податку на прибуток надано право не коригувати фінансовий результат до оподаткування на різниці, визначені ПКУ, крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Таке право використовують платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн.

Такий платник податку має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ІІІ розділу ПКУ не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Таким чином, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, може не застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці за розділом III ПКУ, зокрема, які пов’язані з обліком фінансових інвестицій, що обліковуються за методом участі у капіталі. 

Що стосується дочірнього підприємства, то воно інвестиції до складу доходів в бухобліку не включає. Це можна побачити, зокрема, в цьому матеріалі (в частині бухобліку він і досі є актуальним).

А отже, отримані інвестиції не збільшуватимуть об’єкт оподаткування податком на прибуток.