Які критерії для визначення обов’язку подання звіту про контрольовані операції?

Згідно з пп. 39.4.2 ПКУ, обов’язок подання до 1 жовтня року, що настає за звітним (в даному випадку це буде 01.10.2021 року), звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній покладається на платників податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції.

Своєю чергою, як встановлено пп. 39.2.1.7 ПКУ, господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і пп. 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік – тобто за 2020 рік;
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік – тобто за 2020 рік.

Разом з цим господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Тобто у випадку з операціями між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні критерію річного доходу платника податків не встановлено.

Наведеними у пп. 39.2.1.1 ПКУ операціями, є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується КМУ.

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Отже, якщо підприємство не є платником податку на прибуток ("єдинник", неприбуткова організація), то будь-які його операції незалежно від їх обсягу або загального обсягу його доходу не визнаються контрольованими. Таку позицію наводили податківці у ІПК № 2517/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.