• Посилання скопійовано

Чи подавати звіт про пільги при продажу товарів медичного призначення зі ставкою ПДВ – 7%?

Підприємство продає товари медичного призначення зі ставкою ПДВ – 7%. Чи обов'язково подавати звіт про пільги? Чи передбачені штрафи за його неподання? Чи можливо оскаржити штрафи за неподання цього звіту протягом 2017 року?

Про те, що звіт про пільги за I квартал 2018 року має заповнюватися за новими довідниками, ми писали тут>> 

У Довіднику №86/1 код пільги 14060509 встановлено, якщо за ставкою 7% оподатковуються операції з постачання на митній території України медичних виробів, які внесені до Держреєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні. Вказана ставка ПДВ застосовується на підставі пп. «в» п. 193.1 ПКУ.

У п. 30.6 ПКУ зазначено, що суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться згідно з  Порядком обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженим постановою Кабміну від 27.12.2010 р. №1233.

Суми пільг розраховуються відповідно до Порядку визначення сум податків та зборів,  не сплачених суб'єктом господарювання  до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються  на митній території України, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.2011 р. №167.

Але в Наказі №167 немає вказівок на те, як розрахувати суму «медичної» пільги. Тому звертаємося до «ЗІР» підкатегорії 101.26, запитання: «Чи вважається сума ПДВ, не сплачена до бюджету у зв’язку з оподаткуванням операцій з постачання лікарських засобів та медичних виробів за нижчою від основної ставкою оподаткування, а саме - 7 відсотків, податковою пільгою, та який алгоритм розрахунку її суми?». У відповіді вказується, що не внесені до бюджету суми ПДВ  через застосування ставки  7%, яка є нижчою від основної, розраховуються за формулою:

СП = (V пост. - V прид.) х (розмір основної ставки податку 20% - розмір зниженої ставки податку 7%), де:

  • V пост. - обсяги операцій з постачання лікарських засобів та медичних виробів на митній території України, оподаткованих за ставкою 7%, - з розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ;
  • V прид. - обсяги операцій з придбання товарів/послуг, використаних в операціях з постачання лікарських засобів та медичних виробів (у т.ч. використаних для виготовлення таких засобів та виробів), оподаткованих за ставкою 7%.

Порядок №1233 є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

ДФС у листом від 17.01.2018 р. №1390/7/99-99-12-02-04-17, яким доручено ГУ ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС довести до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та процедур адміністративного оскарження, повідомляється про таке.

Згідно з п. 111.1 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.

Відповідно до п. 120.1 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Аналогічні дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ.

Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг сплачуються за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11. 

Будь-які рішення, прийняті контролюючим органом, в т.ч. щодо штрафних санкції за неподання звіту про пільги протягом 2017 року, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.3 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 56.8 ПКУ).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ПКУ).

Але слід пам’ятати про те, що норми ПКУ щодо штрафних санкцій за неподання звіту про пільги діють з 01.01.2017 р. Більш докладно про це читайте тут>>

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Звітність»

  • Хто є опосередкованим власником КІК?
    У іноземної юрособи два засновники – фізособи, резиденти України: чоловік (80%) і колишня дружина (20%). Обоє подають звітність про КІК. Пов'язані особи чоловіка, які не впливають на діяльність КІК і не здійснюють фактичний контроль – нова дружина, батько, діти, брат. Хто є опосередкованим власником КІК?
    Сьогодні 10:0113
  • Чи потрібно подавати скорочений звіт про КІК у 2024 р. якщо звітний рік КІК починається у 2023 р., а закінчується у 2024 р.?
    ФО стала контролюючою особою КІК у 4 кварталі 2023 р. Відповідно до законодавства країни реєстрації КІК фінансовий рік для компанії (зареєстрованої у 4 кв. 2023 р.) закінчується 31.12.2024 р. Чи потрібно у даному випадку подавати скорочений звіт про КІК?
    18.04.202414
  • Звіт про КІК, якщо КІК у стані ліквідації і не складає фінзвітність
    КІК (Литва) зареєстровано в 2009 р. Фізособа - резидент України має повний контроль (100%). КІК перебуває в стадії ліквідації, з 2016 року не складає фінзвітність, хоча в 2017 році на КІК зареєстровано автомобіль. Які документи потрібні для подання звіту КІК за 2022, 2023 роки?
    12.04.202454
  • Компенсація працівнику вартості медогляду: оподаткування та додаток 4ДФ
    Водій автотранспортного засобу проходив медичний огляд перед працевлаштуванням. Оплату провів з власної картки, підприємство ці кошти йому компенсувало. Чи треба на суму компенсації нараховувати ПДФО та ВЗ, та як правильно відобразити у додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ за якою ознакою доходу «126» чи «143»?
    11.04.2024585
  • Допомога від профспілки бійцям та переселенцям
    Профспілка виплачує допомогу членам профспілки, які знаходяться на війні та переселенцям з Каховки. Чи можна її не оподатковувати як благодійну допомогу і показати в додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ за ознакою доходу «169»? Якими документами підтвердити статус воїна та статус переселенця?
    10.04.202414