Які строки оформлення акту наданих послуг?

Чіткої однозначної відповіді на це питання немає.

Можемо розмірковувати таким чином.

Правове регулювання договорів про надання послуг встановлено главою 63 (ст. 901 – ст. 907) ЦКУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦКУ, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦКУ).

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦКУ, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як бачимо, безпосередньо ЦКУ не визначено, в які строки потрібно складати акти виконаних робіт. І навіть взагалі про акти нічого не сказано. Сказано тільки про порядок оплати.

Далі глянемо норми Закону №1955-IV, який регулює транспортно-експедиторську діяльність. Наприклад, в ст. 9 цього Закону наведено істотні умови договору транспортного експедирування, до яких відносяться в тому числі:

• розмір плати експедитору;
• порядок розрахунків;
• строк (термін) виконання договору.

Там же сказано, що:

• Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
• У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
• Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Читаємо далі: «Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.».

Тобто, в Законі № 1955-IV також нічого не сказано про складання якихось актів. Сказано тільки, що факт надання послуг експедитора підтверджується єдиним транспортним документом. А витрати інших залучених до надання послуг осіб підтверджуються первинними документами, виданими такими особами.

Варто також сказати, що договір транспортно-експедиторських послуг може мати в тому числі ознаки договорів доручення, якщо експедитор залучає сторонні організації. Тому до таких договорів варто застосовувати також норми глави 68 «Доручення» (ст. 1000 – ст. 1010) ЦКУ. Наприклад, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1006 ЦКУ після виконання доручення повірений зобов’язаний надати довірителю (у нас – замовнику) звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення.

Таким чином, первинними документами для відображення наданих послуг, які прямо зазначені в наведених вище нормативних документах, є:

• транспортний документ, наприклад, ТТН тощо;
• первинні документи від сторонніх організацій;
• звіт про виконання доручення.

По суті в такому звіті потрібно навести і транспортний документ, який підтверджує надання основної послуги, і первинні документи від сторонніх організацій. Тобто, у звіті наводять всю інформацію про виконання послуги.

Хоча на практиці замість звіту, або поряд із звітом можуть оформляти акт наданих послуг.

З наведеного також випливає, що такий звіт та/чи акт має складатися в будь-якому разі один раз в кінці надання всіх послуг за договором. Або договором може передбачатися й періодичне складання актів, звітів.

Причому оскільки законодавство не визначає конкретну дату складання акту (сказано тільки, що звіт складається після виконання доручення, але не уточнено – коли саме після), її, на наш погляд, можна встановити договором. Причому згідно з ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Згідно як бухгалтерського, так і податкового законодавства найменшим звітним періодом є місяць. Тому, на наш погляд, акт про надані послуги може складатися не тільки на дату, коли послуги фактично надані, тобто, закінчене надання послуги, а й пізніше в рамках звітного місяця. Тобто, акт може складатися не пізніше останнього дня такого місяця.

Чи потрібно при складанні акту наданих послуг між підприємством і замовником прив’язуватися до актів, наданих сторонніми організаціями, які виконували окремі види послуг?

Як ми вже вище встановили, чинне законодавство цей момент не регламентує. Тому сторони вирішують його на власний розсуд.

На наш погляд, за загальним правилом, прив’язуватися потрібно. Адже акт наданих послуг (чи звіт про виконання доручення) свідчить про повне виконання послуги. Це означає, що такий акт (звіт) має містити інформацію і про послуги, надані сторонніми організаціями.

Хоча, на наш погляд, до послуг сторонніх організацій можна і не прив’язуватися, але про це варто зазначити в акті (звіті), що документи від сторонніх організацій ще будуть виставлятися додатково.

Наприклад, якщо послуги надані в поточному місяці, а документи від сторонніх організацій будуть отримані наступного місяця, доречно не пізніше кінця поточного місяця скласти акт на послуги (звіт), в якому зазначити, що послуги сторонніх організацій будуть довиставлені пізніше, при отриманні від них документів.

 ***

Читайте також:

• Облік транспортно-експедиторських послуг
• Послуги, надані експедитором: облік та оподаткування
• Транспортно-експедиційна діяльність: як оформити акт надання послуг
• Транспортно-експедиційні послуги: нюанси обліку та оподаткування