Оприбуткування обладнання з переходом права власності при оплаті

Згідно з п. 6 та 7 П(с)БО 7 об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути віругідно визначена. При цьому, придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Разом з цим, у Законі про бухгалтерський облік наведено визначення, за яким активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

За ст. 334 ЦКУ право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. Таким чином, сторони в договорі можуть установити, що право власності переходить до покупця:

1) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості;

2) після проведення остаточного розрахунку за товар.

Якщо право власності на товар переходить до покупця одразу, то це в цілях оподаткування товарний кредит із відстроченням платежу (пп. 14.1.245 ПКУ). Якщо право власності переходить після проведення кінцевого розрахунку за товар, то це товарний кредит із розстроченням платежу (пп. 14.1.249 ПКУ).

Крім того, необхідно згадати і про такий принцип бухгалтерського обліку як превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Ми маємо ситуацію, коли покупцю передається обладнання (необоротні активи), яке вже може таким покупцем використовуватись у господарській діяльності (що і здійснюється). Також, фізична передача обладнання покупцю призводить до виникнення у нього обов'язку в подальшому таке обладнання оплатити (розмір визначається згідно з договірними умовами).

Тобто, отримане обладнання покупцем відповідає всім ознакам основного засобу і має бути зараховано до складу активу:

• підприємство отримує економічні вигоди від використання активу;
• вартість може бути визначено;
• покупець розпоряджається обладнання на власний розсуд - контролює (за виключенням обмежень передбачених договором);
• відсутні «орендні» умови між продавцем і покупцем.

Тому, не зважаючи на те, що «право власності» на обладнання переходить до покупця лише після повної його оплати, вважаємо, що покупець, в бухгалтерському обліку, на дату передачі йому обладнання має відобразити його оприбуткування до складу капітальних інвестицій з подальшим введенням в експлуатацію та нарахуванням амортизації протягом терміну його використання.

Відображати такий актив на позабалансовому рахунку вважаємо не доречним, оскільки в зазначеному випадку жодного відповідального зберігання не відбувається. Покупець придбаває (зверніть увагу, що умови договору, вочевидь, передбачають саме купівлю-продаж) обладнання саме для своєї господарської діяльності і починає його використовувати з моменту фізичного отримання, а не остаточної оплати.

Що ж до запасів, то нормами п. 5 П(С)БО 9 встановлено, що запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути віругідно визначена.

У п. 2.1 Методичних рекомендацій №2 зазначено, що запаси визнаються активом, якщо:

• підприємству перейшли ризики й вигоди, пов'язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси;
• підприємство здійснює управління та контроль за запасами;
• існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;
• вартість запасів може бути правдиво визначена.

За ст. 664 ЦКУ обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

• вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
• надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до п. 4.3 Методичних рекомендацій №2 приймання, зберігання, відпуск та облік запасів в місцях їх зберігання здійснює матеріально відповідальна особа. Приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером (п. 3.6 Методичних рекомендацій № 2). Прибутковий ордер (ф. № М-4) застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки. Прибутковий ордер в одному примірнику складається МВО у день надходження цінностей на склад.

Тому, дата складання видаткової накладної не призводить до обов'язку покупця оприбуткувати товар на склад в той же день. Дата зазначена у видатковій накладній – це лише дата його складання постачальником. Дата документу не обов'язково визначає дату здійснення операції, зокрема отримання покупцем товару. Однак, якщо з умов договору випливає, що всі ризики щодо товару та права на нього переходять до покупця саме під час відвантаження перевізнику, то вважаємо, що покупець такий товар має спочатку оприбуткувати на окремий рахунок (наприклад 207 «Товари в дорозі»), а вже після фактичного отримання (на підставі даних зазначених у ТТН) вже перевести його на субрахунок 201.

Якщо ж товар продається з обов'язком постачальника доставити його, то покупець оприбутковує на склад датою фактичного одержання не залежно від того, що видаткова накладна складена постачальником раніше.