Товар втрачено перевізником, виплачено страхову виплату замовнику: що в обліку у експедитора?

Відповідно до пп. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку – юридичної особи  є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ.

Згідно з пп. 292.3 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. 

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Які надходження не включаються до доходів платника єдиного податку, зазначено у пп. 292.11 ПКУ.

Це все, що сказано в ПКУ про доходи юрособи-єдинника.

В даному випадку, якби не трапилося страхової ситуації, експедитор отримав би плату за свої експедиторські послуги, яка включається в дохід єдинника. Транзитні суми, які експедитор отримує від замовника для оплати послуг інших учасників діяльності з перевезення, в дохід експедитора не включаються відповідно до пп. 292.4 ПКУ.

За умовами запитання, замовник виставив претензію експедитору. На дату визнання експедитором такої претензії робиться запис Дт 948 Кт 685. На нашу думку, такий запис варто робити в тому випадку, якщо є письмова претензія від замовника і на дату отримання претензії не було відомо про страхове відшкодування.

Далі замовник отримав страхове відшкодування від страхової компанії на свій рахунок, але за мінусом франшизи. На суму отриманого відшкодування замовник знімає претензію з експедитора. Така можливість  передбачена у ст. 605 ЦКУ.  У експедитора це відображається як списання зобов’язання, яке вже не буде погашатися: Дт 685 Кт 717. 

Залишок суми зобов’язання в розмірі франшизи сплачується замовнику: Дт 685 Кт 311.

Звертаємо увагу, що за такої схеми в бухобліку визнається дохід від списання кредиторської заборгованості. На нашу думку, ця заборгованість не є такою, за якою минув строк позовної давності, а тому вона не включається до доходу платника єдиного податку, якщо він є платником ПДВ. "Єдинники"-неплатники ПДВ взагалі не включають списану заборгованість до оподатковуваного доходу.

Грошовий дохід експедитор взагалі не отримує.

Отже, ми не вбачаємо податкових наслідків для експедитора – платника ЄП. У нього в бухобліку виникають витрати на загальну суму претензії, потім виникає дохід від списання суми претензії за мінусом суми франшизи, але цей дохід не підпадає під оподаткування єдиним податком.

Є також альтернативний варіант обліку у випадку, якщо експедитору та замовнику  заздалегідь відомо, що страхова компанія має виплатити страхову виплату на адресу замовника. В цьому разі немає сенсу визнавати в обліку експедитора заборгованість за претензією перед замовником у повній сумі, оскільки відомо, що вона не буде погашатися експедитором. Натомість визнається зобов’язання перед замовником тільки на суму франшизи: Дт 948 Кт 685, та його погашення: Дт 685 Кт 311. Доходи тут не виникають.

Що стосується відносин з перевізником, який не дає акти виконаних робіт на здійснене перевезення. На нашу думку, якщо цьому перевізнику не здійснювалася оплата, то експедитору не потрібно нічого відображати в обліку до тих пір, поки не буде оформлено документи про це перевезення та не вирішено питання щодо оплати – чи буде здійснюватися оплата взагалі.

Відносини зі страховою компанією в обліку експедитора не відбражаються, оскільки він не отримував страхове відшкодування.