Чи потрібно присвоювати запчастинам інвентарні номери?

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає П(С)БО 9. П(С)БО 9 не містить вимоги щодо розроблення порядку складського обліку, проте у п. 29 П(С)БО 9 наведено перелік інформації, яку потрібно навести у примітках до фінансової звітності.

Так, у примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:

• методи оцінки запасів;
• балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп;
• балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації;
• балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;
• суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів відповідно до пп. 28 цього Положення (стандарту).

Перший пункт – це методи оцінки запасів, які застосовуються на підприємстві. Підприємство має обрати методи з перерахованих у п. 16 П(С)БО 9 і закріпити цей вибір у наказі керівника або в обліковій політиці підприємства. Це і всі організаційні моменти, що вимагає П(С)БО 9 в частині обліку запасів. 

Крім П(С)БО 9, з метою надання допомоги підприємствам з питань обліку запасів розроблено Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені Наказом Мінфіну  № 2. Методрекомендації № 2 не є обов’язковими, вони можуть застосовуватися підприємствами на їх розсуд (п. 1.1 Методрекомендацій № 2).

Далі, відповідно до п. 1.4 Методрекомендацій №2 з метою організації бухгалтерського обліку запасів розпорядчим документом, затвердженим (схваленим) власником (уповноваженим органом), визначаються:

• форми первинних документів, що використовуються для оформлення руху запасів, які непередбачені типовими формами первинного обліку;
• порядок обліку (ідентифіковано чи загалом) транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;
• метод оцінки вибуття запасів (про це ми вже сказали вище);
• періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів.

Також у цьому документі додатково можуть бути визначені:

• правила документообороту і технологія обробки облікової інформації, порядок контролю за рухом запасів та відповідальність посадових осіб;
• порядок аналітичного обліку запасів;
• одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухгалтерського обліку.

Рекомендації з обліку і контролю наявності та руху запасів в місцях їх зберігання та у виробництві викладені у розділі 4 Методрекомендацій № 2. Підприємство може скласти власний розпорядчий документ, у якому визначити порядок складського обліку, враховуючи ці рекомендації та свої особливості. Втім, оскільки самі Методрекомендації № 2 не обов’язкові до виконання, то немає і обов’язку створювати такий документ. Єдине виключення – це закріплення у розпорядчому документі  вибору методу оцінки запасів, як того вимагає П(С)БО 9. Все решта – на розсуд підприємства.

Разом з цим, з метою належного обліку та контролю запасів підприємство зацікавлене в тому, щоб налагодити облік таким чином, щоб він дозволяв досягнути зазначеної мети. Для цього у разі потреби можна розробити власний порядок обліку запасів з урахуванням Методрекомендацій № 2. Навіть, якщо такого порядку не буде розроблено, все одно варто дотримуватися Методрекомендацій №2, при цьому обов’язковим є дотримання лише норм П(С)БО 9.

Присвоєння інвентарних номерів одиницям запасів не передбачено жодним нормативним актом. Втім, це можна зробити для зручності обліку одиниць запасів у разі вибору методу ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів. Відповідно до п. 2.17 Методрекомендацій №2, оцінка відпущених запасів за ідентифікованою собівартістю може застосовуватися підприємством у випадку, якщо запаси не замінюють один одного або відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів, або їх первісна вартість визначена з ідентифікованої вартості (автомобілі, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння тощо). В інших випадках присвоєння одиницям запасів інвентарних номерів не має практичного сенсу.