Збільшення розміру лізингових платежів: облік та податкові наслідки

Згідно з п. 5 П(С)БО 14, орендар відображає в бухобліку одержаний у фінансову оренду об'єкт одночасно як актив і зобов'язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.

При цьому П(с)БО не містить роз’яснень щодо алгоритму обліку операції із збільшення вартості об'єкту лізингу на підставі додаткової угоди з лізингодавцем там умов основного договору. Тож в даному випадку, на думку автора, необхідно виходити безпосередньо з суті такої операції.

Так, у описаній у запитанні ситуації відбувається коригування (збільшення) вартості автомобіля та відповідне збільшення заборгованості лізингоодержувача перед лізингонадавачем (яка погашається шляхом додаткових лізингових платежів). Зверніть увагу, що в даному випадку не потрібно плутати таку «дооцінку» з бухгалтерською дооцінкою, яка передбачена п. 16 П(С)БО 7.

Отже, на підставі збільшення ціни на суму додаткового лізингового платежу лізингоодержувач в обліку відображає такі записи:

• Дт 152 Кт 531 – на суму збільшення вартості об’єкта лізингу;
• Дт 641 Кт 531 – ПК з ПДВ у нарахованих ПЗ лізингоодержувачем на додатковий платіж;
• Дт 105 Кт 152 – збільшення первісної вартості об’єкта лізингу.

Таким чином, датою документу, який визначає розмір додаткового лізингового платежу (на суму якого збільшується вартість об’єкту лізингу) лізингоодержувач збільшує первісну вартість такого об’єкту лізингу разом із з сумою заборгованості перед лізингоодержувачем (тобто кожного місяця).

Прибуток

Пунктами 138.1 та 138.2 ПКУ передбачено наступні коригування фінрезультату, що стосуються нарахованих сум амортизації:

• фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до НП(с)БО або МСФЗ;
• фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 ПКУ.

Разом з цим п. 138.3.1 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до НП(с)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 ПКУ, підпунктами 138.3.2-138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

В свою чергу, згідно п. 16 П(с)БО 7 підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Тобто, як і було зазначено вище, збільшення ціни об’єкту лізингу не є його дооцінкою, а передбачає саме збільшення первісної вартості ОЗ через зміну їх договірної вартості. А тому як в «податковому» так і в бухгалтерському обліку амортизації підлягає саме збільшена вартість об’єкту лізингу починаючи з амортизації за місяць, в якому ціну було збільшено.

ПДВ

Як зазначали податківці у ІПК від 02.08.2019 р. № 3633/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості об’єкту фінансового лізингу (якщо це передбачено договором) як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку — лізингодавця виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів розрахунку коригування відповідно до п. 192.1 ПКУ.

Разом з цим податківці зазначають, що розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований у ЄРПН у зв'язку із спливом терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 107 ПКУ.

Однак податківці пропонують і вихід із ситуації: «У разі збільшення суми компенсації вартості майна, переданого у фінансовий лізинг, якщо з дати складання податкової накладної минуло 1095 календарних днів, постачальник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму такого збільшення. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту лізингоодержувача».