Облік акумулятора для використання у виробництві

Рекомендуємо обліковувати такий акумулятор в такому ж порядку, як і при використанні на транспортних засобах. Адже характер використання подібний. Це означає, що придбані акумулятори відображають на субрахунку 207 «Запасні частини». 

При видачі в експлуатацію на практиці застосовують один з двох варіантів обліку. 

За першим, передані в експлуатацію акумулятори продовжують обліковувати на окремому аналітичному субрахунку 207, і тільки після того, як акумулятори стануть непридатними до використання, їх списують за балансу: Дт 23, 91 тощо Кт 207.

За другим варіантом, вартість акумуляторів відносять на витрати в момент передачі в експлуатацію: Дт 23, 91 тощо Кт 207. Але до моменту фактичного списання ведеться облік акумуляторів у Картці обліку (див. нижче).

Обраний варіант доречно встановити обліковою політикою підприємства.

Поряд з цим, облік акумуляторів від початку їх придбання до списання відображають у Картці обліку наробітку та відстежування обігу акумуляторних батарей за формою, наведеною в додатку 12 до Правил №795.

Картку ведуть на кожний акумулятор. У картці відображають такі дані про акумулятор: 

• дата придбання; 
• гарантія виробника (строк експлуатації в місяцях/у тис. км або мотогодинах напрацювання); 
• експлуатаційна (тимчасова) норма середнього ресурсу чи залишковий ресурс акумуляторної батареї (строк — у місяцях/у тис. км або мотогодинах напрацювання); 
• дані про обіг акумуляторної батареї: 
• дати виготовлення, придбання, уведення та зняття з експлуатації, списання; 
• дані про напрацювання, тривалість зберігання: показання пробігу/напрацювання в тис. км/мотогодинах (заповнюють щокварталу) тощо.

Середній строк експлуатації акумуляторів визначають відповідно до Експлуатаційних норм середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених наказом Мінтрансзв’язку від 20.05.2006 р. № 489.

Списання акумуляторів здійснює спеціальна комісія, призначена керівником підприємств, згідно з пп. 8.4 та пп. 8.5 розд. VIII Правил № 795. Рішення комісії із зазначенням причини виведення акумуляторів з експлуатації зазначають у картці, яка є в тому числі актом списання.

Списані акумулятори є небезпечними відходами, а тому виникає питання сплати екологічного податку.

З цього приводу читаємо відповідь податкової на питання в підкатегорії 117.01, ЗІР: «Чи є платниками екологічного податку СГ, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо)?».

На думку податкової, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 року за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо). Але такі суб’єкти будуть платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.

Думка податкової досить спірна, але її варто мати на увазі. Для уникнення непорозумінь з податковою, уникнення штрафів за порушення екологічного законодавства доречно укладати договори з спеціалізованими підприємствами на утилізацію відпрацьованих акумуляторів. Отже, відпрацьовані та списані акумулятори потрібно передавати таким організаціям.

Нагадаємо також, що відходи, які утворюються в діяльності підприємства, в тому числі відпрацьовані акумулятори, повинні обліковуватися в формі №1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари». Ця форма та Інструкція щодо її заповнення затверджені Наказом Мінприроди від 07.07.2008 р. №342.