• Посилання скопійовано

Як обліковувати оскарження митної вартості при імпорті?

При імпорті товару митницею було донараховано митну вартість і збільшено суму ПДВ, яку підприємство сплатило. Підприємство оскаржує донарахування митної вартості. Як відображати суму ПК з ПДВ та подальше його коригування у випадку відповідного судового рішення? Що з реєстраційним лімітом?

Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (у разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу) у МД відображається з кодом 55.

Отже, за кодом 55 відображається не безпосередньо сума податку, а лише сума гарантійних платежів.

При цьому, як роз’яснюють податківці у ІПК від 04.01.2019 р. №66/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, відповідно до пп. 198.2 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пп. 187.8 ПКУ.

Тобто підприємство має включити до ПК всю суму нарахованого і сплаченого ПДВ у періоді складання митної декларації з відповідними сумами та сплати/доплати податку. Вся сума підлягає включенню до ПК не залежно від того, що підприємство оскаржує донарахування митної вартості, оскільки первинним документом для цілей ПДВ є саме митна декларація.

У випадку ж, якщо після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості таких товарів (за рішенням суду, яке набрало законної сили, або контролюючим органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту з ПДВ здійснюється на дату оформлення аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 до Положення №450.

Якщо в подальшому в судовому порядку буде визначено, що збільшення митної вартості і донарахування митних платежів було неправомірним, митним органом буде оформлено ще один аркуш коригування, на підставі якого платник податку знову відкоригує суму ПК з ПДВ, але тепер вже в сторону зменшення.

Результати таких коригувань знайдуть своє відображення у рядку 11.1 (або 11.2) декларації:

  • зменшення відображається із знаком «–»;
  • збільшення - із знаком «+».

Відповідно первинним документом для віднесення суми ПДВ до ПК або її коригування є митна декларація, а також аркуш коригування до митної декларації згідно з додатком 4 Положення №450.

Зверніть увагу, що навіть не рішення суду, а саме аркуш коригування до митної декларації.

Тож в обліку сума сплачених гарантійних митних платежів відображається записом: Дт 377 Кт 311. А після отримання аркушу коригування сума ПДВ з субрахунку 377 відноситься до дебету субрахунку 641.

Якщо ж наступним аркушем коригування буде зменшено суму митної вартості і, відповідно, ПДВ, то вважаємо, що в обліку таке зменшення необхідно відобразити зворотнім записом - Дт 377 Кт 641, оскільки в подальшому така сума підлягає поверненню митними органами (або врахуванням в рахунок наступних операцій щодо ввезення).

Тому враховуючи варіанти наведені у запитанні у підприємства будуть такі податкові наслідки:

  • якщо підприємство програє суд, то ані в податковому, ані в бухгалтерському обліку змін не відбудеться, оскільки за митною декларацією була відображена повна сума ПК;
  • якщо донарахування митної вартості буде оскаржено, то на підставі листа коригування підприємство коригує раніше відображену суму податкового кредиту (як РК). Реєстраційний ліміт в такому випадку також буде зменшено і у разі, якщо виникне його від’ємне значення підприємству необхідно буде або сплатити цю суму грошовими коштами, або отримати зареєстровані на підприємство ПН. Суму переплати податку на митницю підприємство може повернути за заявою у довільній формі або ж залишити в рахунок сплати майбутніх платежів з ПДВ при імпорті.

Зауважимо, що згідно з чинною наразі редакцією пп. 188.1 ПКУ, база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижче ціни придбання таких товарів. Для товарів, придбаних на митній території України або ввезених на митну територію України, ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність, тобто ціна, зазначена в договорі на придбання товару (контрактна вартість).

Отже, з метою нарахування податкових зобов’язань при подальшому постачанні раніше імпортованих товарів ціна придбання таких товарів визначається на дату переходу прав власності на такий товар за ціною, зазначеною в договорі на придбання товару (контрактною вартістю).

А тому коригування митної вартості та суми ПДВ не вплине на мінбазу при подальшому постачанні цих товарів на території України.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    24.04.202413
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    24.04.202423
  • Отримано знижку від нерезидента на програмне забезпечення: облік та оподаткування
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення (ПЗ). Програмне забезпечення купується у нерезидента. Після продажу ПЗ кінцевому споживачу підприємство отримує знижку. Знижка надається однією сумою на весь інвойс, згідно до якого було придбано ПЗ. Як відобразити в обліку надання знижки? Чи потрібно складати РК за даною операцією?
    24.04.20247
  • Нерезидент надав знижку на послуги: нюанси обліку та оподаткування
    Підприємство 22.02.2024 р. отримало експедиторські послуги від нерезидента - 1000 євро. ПН зареєстровано за датою першої події. Нерезидент 15.03.2024 р. надав знижку 200 євро. Окремо це було зафіксовано у додатковій угоді та складено акт коригування. Оплата ще не проводилась. Як відобразити дане коригування в обліку?
    23.04.202414
  • Як відобразити в обліку ВПА, якщо підприємство отримало податковий збиток?
    Підприємство отримало збиток за результатами звітного року в сумі 600 тис. грн. Податковий збиток складає 100 тис. грн (збільшуючі постійні різниці 300 тис. грн, тимчасові 200 тис. грн). Як в обліку та звітності відобразити ВПА? Також підприємство утримує податок при виплаті доходів нерезиденту. Як відобразити це утримання в обліку та декларації?
    23.04.202427