• Посилання скопійовано

ПФД від фізособи: облік та оподаткування

Юрособа планує отримати ПФД від фізособи. Чи є обмеження у сумі та строки повернення ПФД? Які податкові наслідки такої операції для сторін?

Згідно з пп. 165.1.31 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Отже ані отримання, ані повернення ПФД фізособі не призводить до виникнення у неї оподатковуваного доходу за умови, що повертається та ж сума коштів, що і була отримана від ФО. Зважаючи на те, що у розрахунку за формою №1ДФ відображається сума саме виплаченого (нарахованого) доходу на користь ФО, то отримання ПФД відображенню не підлягає. А ось повернення наданої раніше ФО ПФД необхідно відобразити у розрахунку з ознакою доходу «153».

При цьому, якщо підприємство є платником податку на прибуток, то згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

А в обліку сума отриманої ПФД підприємством не включається до складу доходу, оскільки вона не призводить до збільшення активів або зменшення зобов’язань, що обумовлює зростання власного капіталу. Разом з активами виникає і збільшення заборгованості підприємства з їх повернення.

Разом з цим строк, на який може бути надано ПФД не встановлено, однак, якщо ПФД надається терміном більше ніж 1 рік (тобто заборгованість є довгостроковою), то у підприємства виникатиме обов’язок дисконтувати таку заборгованість (тобто нараховувати дохід у розмірі умовних відсотків, а потім включати амортизацію дисконту до складу витрат протягом строку повернення ПФД). Детальніше про порядок дисконтування ми писали тут.

Для уникнення необхідності дисконтувати заборгованість можна не встановлювати строку її повернення – наприклад, за вимогою, в такому випадку заборгованість не буде вважатись довгостроковою і підлягати дисконтуванню, оскільки обов’язок її повернення може виникнути вже у поточному періоді.

Обмежень щодо розміру ПФД законодавчо також не встановлено. Єдине обмеження діє у разі надання ПФД готівковими коштами у касу підприємства – не більше 50 тис. грн протягом одного дня від однієї ФО. В касу можна внести будь-яку суму протягом декількох днів, не більше 50 тис. грн щодня. Таке обмеження не діє на перерахування ПФД через касу банку або з рахунку ФО.

Якщо підприємство є платником ЄП, то включити до складу доходу воно має отриману суму ПФД, що не була повернута протягом 12 місяців з дня її отримання. Подальше повернення ПФД вже не зменшує дохід платника ЄП.  Саме з метою уникнення сплати єдиного податку "єдинникам" варто слідкувати за цими строками повернення ПФД, хоча цивільним закнодавством строк повернення ПФД не обмежується.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    24.04.202413
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    24.04.202422
  • Отримано знижку від нерезидента на програмне забезпечення: облік та оподаткування
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення (ПЗ). Програмне забезпечення купується у нерезидента. Після продажу ПЗ кінцевому споживачу підприємство отримує знижку. Знижка надається однією сумою на весь інвойс, згідно до якого було придбано ПЗ. Як відобразити в обліку надання знижки? Чи потрібно складати РК за даною операцією?
    24.04.20247
  • Нерезидент надав знижку на послуги: нюанси обліку та оподаткування
    Підприємство 22.02.2024 р. отримало експедиторські послуги від нерезидента - 1000 євро. ПН зареєстровано за датою першої події. Нерезидент 15.03.2024 р. надав знижку 200 євро. Окремо це було зафіксовано у додатковій угоді та складено акт коригування. Оплата ще не проводилась. Як відобразити дане коригування в обліку?
    23.04.202414
  • Як відобразити в обліку ВПА, якщо підприємство отримало податковий збиток?
    Підприємство отримало збиток за результатами звітного року в сумі 600 тис. грн. Податковий збиток складає 100 тис. грн (збільшуючі постійні різниці 300 тис. грн, тимчасові 200 тис. грн). Як в обліку та звітності відобразити ВПА? Також підприємство утримує податок при виплаті доходів нерезиденту. Як відобразити це утримання в обліку та декларації?
    23.04.202427