Як списати безнадійну дебіторську заборгованість покупців?

Що є безнадійною дебіторською заборгованістю?

Відповідно до ст. 605 ЦКУ, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно зі ст. 257 ЦКУ, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).

Відповідно до п. 4 П(С)БО 10, безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Своєю чергою, ПКУ містить інше визначення безнадійної дебіторської заборгованості. Це заборгованість, що відповідає одній з ознак, зазначених у пп. 14.1.11 ПКУ. Зокрема, нею є заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Як бачимо, визначення безнадійної заборгованості у П(С)БО та ПКУ відрізняються. Оскільки за П(С)БО 10 визнати дебіторську заборгованість безнадійною можна й до перебігу строку позивної давності. Але таке списання не відповідатиме нормам ПКУ. Тобто за ПКУ така заборгованість буде вважатися тільки після спливу строку позивної давності.

За умовами запитання, дебіторська заборгованість відповідає «податковим» ознакам безнадійної дебіторської заборгованості, оскільки за нею сплив строк позовної давності – і цього достатньо, адже пп. 14.1.11 ПКУ вимагає відповідність хоча б одній з ознак безнадійності, що перераховані у цьому підпункті.

Створення резерву сумнівних боргів

Перш за все слід сказати, що в загальному випадку підприємства зобов’язані створювати резерв сумнівних боргів. Тобто, якщо підприємство має сумнівну дебіторську заборгованість, воно повинно створити відповідний резерв. Обов’язок створення резерву випливає з положень п. 7 П(С)БО 10, згідно з якими поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. Звертаємо увагу, що ці положення є імперативними – «включається», «обчислюється», а не «може включатися» чи «може обчислюватися».

Отже, обов’язок зі створення резерву виникає у підприємства за наявності сумнівної заборгованості та не залежить від того, яким чином воно формує фінрезультат з метою оподаткування – з коригуваннями чи без них. Положення П(С)БО 10 вимагають створювати резерв незалежно від обсягу річного доходу підприємства.

Разом з цим, відповідно до п. 8 П(С)БО 25, суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, що відповідають критеріям мікропідприємництва, можуть поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою, тобто без створення резерву сумнівних боргів. Якщо підприємство відповідає критеріям мікропідприємництва, воно може не створювати резерв сумнівних боргів.

Нагадаємо, що критерії мікропідприємства визначені у ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік, і для віднесення підприємства до цієї категорії достатньо виконання хоча б двох критеріїв з трьох, тому підприємство-"високодохідник" може потрапити до категорії мікропідприємств за балансовою вартістю активів та середньою кількістю працівників.

Більш докладно про те, як створити та обліковувати резерв сумнівних боргів, читайте тут, тут та тут.

Бухгалтерський облік списання дебіторської заборгованості

Нарахування резерву відображається записом: Дт 944 Кт 38.

При списанні дебіторської заборгованості її виключають з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів: Дт 38 Кт 361.

У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (тобто грошову) списують з активів на інші операційні витрати: Дт 944  Кт 361 (на суму списання, що перевищує резерв сумнівних боргів) – п. 11 П(С)БО 10.

Документальне оформлення полягає в оформленні рішення керівника про визнання безнадійною та списання проблемної заборгованості. Таке рішення оформлюється наказом керівника, і воно приймається на дату спливу строку позовної давності. Додатково може бути оформлена бухгалтерська довідка, у якій будуть наведені всі бухгалтерські записи щодо списання такої заборгованості.

Також сплив строку позовної давності може бути задокументований при проведенні інвентаризації заборгованості. Більш докладно про це – тут та тут.

Податок на прибуток

Якщо підприємство коригує фінрезультат на різниці, що передбачені ПКУ (добровільно або при досягненні річного доходу 40 млн грн), воно має звернути увагу на таке:

Про податкові різниці при списанні дебіторської заборгованості податківці надавали роз’яснення неодноразово (наприклад, тут та тут). Зокрема:

• у разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає/не відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості;
• зменшення фінансового результату відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, чинним на дату її списання, незалежно від того, чи створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.

Звертаємо увагу, що в даному випадку, коли резерв не створювався, суми коригувань будуть однаковими – з одного боку, фінрезультат збільшується на суму списаної заборгованості, щодо якої не створено резерв, а з іншого – фінрезультат зменшується на цю ж суму, оскільки заборгованість відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ.

Податкові зобов'язання з ПДВ, що були нараховані при постачанні товару, при списанні заборгованості покупця не коригуються, тобто наслідків з ПДВ не виникає.