Облік ремонту орендованого приміщення

Відповідно до п. 8 П(С)БО 14 «Оренда» затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Замітьте – мова йде тільки про поліпшення. А про звичайні ремонти жодного слова. Очевидно, з ремонтами варто чинити так само, як це встановлено для власних ОЗ за п. 15 П(С)БО 7 «Основні засоби»: витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Заливка підлоги, скоріш за все, орендоване приміщення не поліпшує. Це звичайні витрати для підтримки об’єкта в робочому стані. Тому капіталізувати такі витрати немає підстав.

З іншої сторони, такі витрати впливають на використання нерухомості протягом тривалого періоду. Тому, з нашого погляду, можуть розподілятися на витрати поступово протягом періоду використання нерухомості. Доречно витрати на ремонт віднести на рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» і надалі розподіляти на витрати протягом періоду використання приміщення.

За період використання можна взяти період, на який очікується орендувати приміщення, тобто, період, на який планують укласти наступний договір оренди чи наступні договори, якщо їх буде кілька протягом кількох років підряд.

Хоча відразу скажемо, що обов’язку відносити витрати на ремонт на рахунок 39 немає. В п. 32 Методрекомендацій № 561 зазначено, що такі витрати включають до складу витрат звітного періоду. Тобто, відразу всі витрати на ремонт списують до складу витрат поточного періоду.

Поряд з цим межа між витратами, направленими на поліпшення об’єкта і підтримання його в робочому стані, досить умовна.

В п. 29 Методрекомендацій № 561 з цього приводу зазначено, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

Таким чином, керівник підприємства має видати наказ, в якому обґрунтувати характер робіт з заливки підлоги. Чи такі роботи направлені на поліпшення приміщення, чи вони всього лише підтримують приміщення в робочому стані.

Якщо керівник прийме рішення, що це поліпшення, витрати на заливку відображають у складі капітальних інвестицій на субрахунку 153. А потім за актом приймання-передачі зараховують на баланс: Дт 117 Кт 153.

Амортизують такі витрати за прямолінійним або виробничим методом (див. п. 27 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Строком експлуатації такого об’єкта може бути очікуваний період оренди приміщення. Хоча в принципі такий період може бути як більшим, так і меншим за період оренди.

Отже, в наведеній ситуації є три варіанти обліку витрат на ремонт:

1. На рахунку 39, з поступовим віднесенням на витрати;
2. Відразу вся вартість ремонту відноситься на витрати;
3. Капіталізація вартості ремонту (облік на субрахунку 117).

Обрати і обґрунтувати один з цих варіантів має керівник підприємства, видавши відповідний наказ.