Пунктом 23 П(С)БО 7 передбачено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Своєю чергою, згідно з п. 9 П(С)БО 27 необоротні активи та група вибуття, утримувані для продажу, відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності на дату балансу за найменшою з двох величин - балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації. Балансовою вартістю ОЗ є різниця між їх первісною вартістю та сумою нарахованого зносу (амортизації).
При цьому, за п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
В даному ж випадку ОЗ фактично експлуатувались підприємством (надавались в оренду), а отже, на них, згідно з П(С)БО, мала б бути нараховано амортизація, яка повинна була відноситись до складу витрат того періоду.
Якщо підприємство амортизацію не нараховувало (і не вводило ОЗ в експлуатацію), то при переведені їх до складу ОЗ групи вибуття за вартістю без врахування амортизації, підприємство завищує їх балансову вартість та в подальшому завищу суму витрат на субрахунку 943.
Таким чином вважаємо, що у разі виявлення такого факту податківці можуть наполягати на тому, що у періоді вибуття таких необоротних активів підприємство завищило розмір своїх витрат і викривило значення фінансового результату періоду в якому відбувається продаж ОЗ. Тому на думку автора найбільш безпечним варіантом буде здійснити виправлення помилки в бухгалтерському обліку щодо нарахування амортизації таких необоротних активів через рахунок 44 Але ,зверніть увагу, що в такому випадку суми витрат на амортизацію не будуть враховуватись у складі витрат підприємства (оскільки виправляються через рахунок 44, а це не впливає на фінрезультат поточного періоду за яким визначається об’єкт оподаткування податком на прибуток). Однак, підприємство, враховуючи строки давності (1095 днів із дати, що настає: за граничним днем подання Декларації) може уточнити показники Декларацій з податку на прибуток підприємств виправивши у них визначений фінансовий результат до оподаткування (із врахування нарахованої амортизації за відповідні роки).
Ті ж декларації, з граничного терміну подання яких вже минуло 1095 днів, виправленню не підлягають, а отже, фактично підприємство втрачає право на відображення таких сум у витратах (вони проводяться лише в бухгалтерському обліку через рахунок 44).
Про виправлення помилок у бухгалтерському обліку та декларації з податку на прибуток ми писали тут:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити