Взаємозалік заборгованостей за заставою у «єдинника»

Підприємства можуть отримати кредит під заставу як власного депозиту, так і під заставу депозитів третіх осіб: юридичних або фізичних. При цьому фізособа може бути засновником або працівником підприємства, а також і непов'язаною особою.

Поручитель набуває права на зворотну вимогу (регрес) до позичальника в межах суми боргу за кредитним договором.

При погашенні кредиту за рахунок звернення стягнення на депозитні кошти заставодавця в обліку позичальника відбувається заміна кредитора на підставі п. 3 ст. 512 ЦКУ: замість заборгованості перед банком за кредитом у нього з’являється заборгованість перед заставодавцем — його майновим поручителем. На таку заборгованість уже не нараховуються банківські відсотки за кредит, адже кредит уже погашено, проте замість них у договорі застави може бути передбачено іншу плату заставодавцю за послуги поручительства (у вигляді процентної ставки від суми депозиту або фактично погашеного кредиту, фіксованої суми тощо).

Сама операція заміни кредитора в основній сумі заборгованості за кредитом ніяк не відображається у податковому обліку позичальника, оскільки суть операції з борговими вимогами від цього не змінюється.

При цьому, відповідно до ст. 601 ЦКУ зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Оскільки, підприємство заставодавцю повинно повернути грошові кошти за депозит, який було використано для погашення кредиту, а заставодавець повинен повернути грошові кошти підприємству, що були надані йому як ПФД, то такі заборгованості є однорідними і можуть бути закриті шляхом взаємозаліку.

Своєю чергою, дійсно за пп. 291.6 ПКУ обов’язок здійснювати розрахунки виключно у грошовій формі поширюється лише на розрахунки за відвантажені платником ЄП товари (виконані роботи, надані послуги).

Оскільки в даному випадку це не є розрахунком за відвантажені товари (надані послуги, виконані роботи), то проведення взаємозаліку не перешкоджає перебуванню на спрощеній системі оподаткування.

ПДФО та ВЗ

У підкатегорії 103.02, "ЗІР" податківці зазначали, що у фізособи (поручителя) не виникає об’єкта оподаткування, оскільки юрособа (боржник) повертає фізособі (поручителю) суму боргу, яку за договором поруки фізособа (поручитель) перерахувала банку (кредитору).

Таким чином, вважаємо, що у фізособи доходу за даної операції не виникне.

Надання ПФД платником ЄП

Варто звернути увагу, що податківці притримуються підходу, що діяльність з надання поворотної фінансової допомоги іншим юрособам (фізособам – підприємцям) на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, за умови здійснення якої підприємство не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Тому для уникнення негативних податкових наслідків платнику ЄП варто уникати регулярного надання ПФД іншим суб’єктам господарювання та фізособам.

Це питання ми розглядали тут.