• Посилання скопійовано

Перехідна заборгованість: як визначити довгострокову частину?

Підприємство надало позику працівнику - 30 тис. грн 20.01.2019 р. на 2 роки. Позика погашається рівними частинами 1250 грн кожного місяця. Станом на 31.12.2019 р. непогашена частина складає 17 500 грн (з них 15 тис. будуть погашені в 2020 році). Яку суму дисконтувати: 17 500 грн чи 2 500 грн? Чи можна 31.12 2019 р. перевести 15 тис. грн в короткострокову заборгованість?

Переведення із довгострокової заборгованості у поточну

На жаль, раніше на практиці мало хто розділяв короткострокову та довгострокову дебіторську заборгованість, що передбачено тим же П(С)БО 10. Втім, завдяки дисконтуванню це слід робити. Адже дисконтуванню підлягає довгострокова заборгованість при її первісному визнанні (зауважте, ми вважаємо, що дисконтується й останній рік існування заборгованості).

Відповідно до п. 4  П(С)БО 10 довгострокова дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу (рахунок 183 для виданої ПФД).

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу (рахунок 377 для виданої ПФД).

Тобто як бачимо прив’язка до «дати балансу» з методу розмежування поточної й довгострокової.

Водночас, п. 12 П(С)БО 10 передбачено, що частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту ж дату (тобто розуміємо , що тут мова саме про дату балансу) в складі поточної дебіторської заборгованості.

Тобто якщо на дату балансу частина довгострокової дебіторської заборгованості має бути погашена протягом наступних 12 місяців, таку частину слід перевести до складу поточної заборгованості. Ця операція в обліку матиме таке відображення: Дт 377 Кт 183.

Отже, на рахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість» має відображатися виключно заборгованість, погашення якої очікується не раніше ніж через 12 місяців з дати балансу. Ця сума має відображатися в І розділі Балансу в рядку 1040 «Довгострокова дебіторська заборгованість». Та частина довгострокової заборгованості, яка підлягає погашенню протягом цих 12 місяців, має бути відображена у складі поточної дебіторської заборгованості та показана на відповідному субрахунку рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», а також у ІІ розділі Балансу в рядку 1155 «Інша поточна дебіторська заборгованість».

Таким чином, на кожну дату балансу підприємство мало робити розподіл заборгованості на поточну й довгострокову частину. Якщо підприємство складає квартальну фінзвітність, то це слід було робити на кожну квартальну звітність, якщо річну – то, відповідно, на дату річної звітності.

 

Що стосується дисконтування

Якщо підприємство обрало підхід 1 (детальніше про два підходи ми писали тут)  щодо відображення дисконту по перехідній заборгованості, то відмітимо таке. При першому підході слід з’ясувати, чи є в наявності довгострокова грошова заборгованість/зобов’язання станом на 31.12.2019 року, визначити ставку дисконту й період дисконтування (тобто строк до погашення чи отримання коштів), виходячи зі «старту» – 31.12.2019 року.

У разі такого підходу в фінзвітність за 2019 рік потрапить лише сума дисконту (у когось доходи, у когось витрати). Амортизація дисконту відобразиться уже на наступну дату балансу – у когось це квартальний баланс, а у когось - річний. У такому разі платники можуть уникнути дисконтувати заборгованість/зобов’язання, яка станом на 29.10.2019 р. була довгострокова, а на 31.12.2019 р. згідно з правилами П(С)БО 10 та 11 була переведена до поточної.

Відповідно до наведеної інформації у питанні довгострокова частина заборгованості складає 2500 грн. Вважаємо, що саме ця частина підлягає дисконтуванню. При цьому слід врахувати, що для кожного ануїтету (1250 грн) буде свій строк до погашення.

Що стосується вибору ставки дисконтування, то вважаємо, що оскільки підприємство планує притримувалися підходу 1 – то й ставку дисконтування варто обрати на 31.12.2019 рік. Втім, зазначимо, що є консультанти, які й для перехідної заборгованості радять обирати ставку дисконтування на дату виникнення заборгованості. Втім, оскільки Мінфін схиляється до позиції (на жаль, їх позиція поки висвітлена в проекті наказу, який на 18.02.2020 р не набрав чинності), що внесені ним зміни у П(С)БО 19 та 11 є зміною облікової оцінки та застосовуються перспективно, то, вважаємо, що у такому разі не доречно брати ставку аж на дату виникнення перехідної заборгованості. Втім, вибір лишається за платником податку.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Металеві вироби передано на доробку: як відобразити в обліку?
    Підприємство передало 21 т чорної труби сторонній організації для оцинкування. Виконавець надав акт виконаних робіт та накладну на повернення труби в кількості 21,8 т. Як відобразити цю операцію в обліку?
    Сьогодні 12:0581
  • Чи переводити МНМА до ОЗ, якщо після поліпшення вартість складає 40 000 грн?
    Підприємство мало на балансі об’єкт МНМА вартістю 10 000 грн, нарахувало амортизацію за методом 100%. За обліковою політикою вартісна ознака МНМА - 20 000 грн. Проведено поліпшення цього об’єкта, первісна вартість стала 40 000 грн. Чи потрібно переводити до складу ОЗ? Що з амортизацією? Як відображати в податковому обліку податку на прибуток (є різниці)?
    Сьогодні 11:0629
  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    24.04.202421
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    24.04.202432
  • Отримано знижку від нерезидента на програмне забезпечення: облік та оподаткування
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення (ПЗ). Програмне забезпечення купується у нерезидента. Після продажу ПЗ кінцевому споживачу підприємство отримує знижку. Знижка надається однією сумою на весь інвойс, згідно до якого було придбано ПЗ. Як відобразити в обліку надання знижки? Чи потрібно складати РК за даною операцією?
    24.04.202410