• Посилання скопійовано

Припинення діяльності ФОП-«єдинника»: що з кредиторською заборгованістю?

ФОП - платник ЄП (5%) припиняє підприємницьку діяльність. Яка доля кредиторської заборгованості? Чи потрапляє вона до доходу підприємця?

Доля кредиторської заборгованості

Згідно зі ст. 609 ЦКУ зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст. 51 ЦКУ застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до ст. 52 ЦКУ фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Таким чином, припинення підприємницької діяльності фізособи не призводить до анулювання боргу, обов’язок його сплати переходить на фізособу.

 

Чи виникне дохід?

Як зазначено у пп. 1 пп. 292.1 ПКУ, доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

У пп. 292.3 ПКУ передбачено включення суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, до складу доходу, лише для платників ЄП ІІІ групи, які є платниками ПДВ.

Зверніть увагу, що для того, щоб ФОП, платник ЄП за ставкою 3%, включив кредиторську заборгованість до складу доходу повинен минути строк позовної давності за нею. Тобто ліквідація платника податку до спливу строку позовної давності не призводить до виникнення доходу.

Однак, відсутність доходу у платника єдиного податку не означає, що такі суми так і не будуть оподатковані. Як було зазначено вище, після припинення діяльності підприємця, борги перед кредиторами погашає фізична особа.

Про це каже й норма пп. 2 пп. 297.1 ПКУ, за якою платники ЄП звільняються від обов’язку нарахування, сплати і подання податкової звітності з ПДФО лише в частині доходів (об’єкта оподаткування), які отримані в результаті госпдіяльності платника ЄП груп 1 — 3 (фізичні особи) і з яких сплачений ЄП (пп. 2 п. 297.1 ПКУ).

Так, у ПКУ передбачено два випадки, коли сума заборгованості потрапляє до її доходу:

сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (пп. 164.2.7 ПКУ);

основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ).

У першому випадку фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації. У другому – все залежить від того, чи повідомить кредитор особу, чи ні. Якщо кредитор письмово повідомив особу про прощення боргу, то така особа самостійно звітує і сплачує податок (шляхом подання декларації про майновий стан). Якщо кредитор такого повідомлення не надіслав, то він виступає податковим агентом такої особи, а отже, сплачує податок і звітує.

В будь - якому із випадків фізособа з суми такої заборгованості має сплатити ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Таким чином, при припиненні діяльності ФОП - «єдинника» непогашена сума кредиторської заборгованості (за якою ще не минув строк позовної давності) до доходу не потрапить. Але якщо в майбутньому вона буде прощена або за нею спливе строк позовної давності, то її сума повинна бути відображена у декларації про майновий стан такої фізособи (із подальшою сплатою ПДФО та ВЗ).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    24.04.202413
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    24.04.202423
  • Отримано знижку від нерезидента на програмне забезпечення: облік та оподаткування
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення (ПЗ). Програмне забезпечення купується у нерезидента. Після продажу ПЗ кінцевому споживачу підприємство отримує знижку. Знижка надається однією сумою на весь інвойс, згідно до якого було придбано ПЗ. Як відобразити в обліку надання знижки? Чи потрібно складати РК за даною операцією?
    24.04.20247
  • Нерезидент надав знижку на послуги: нюанси обліку та оподаткування
    Підприємство 22.02.2024 р. отримало експедиторські послуги від нерезидента - 1000 євро. ПН зареєстровано за датою першої події. Нерезидент 15.03.2024 р. надав знижку 200 євро. Окремо це було зафіксовано у додатковій угоді та складено акт коригування. Оплата ще не проводилась. Як відобразити дане коригування в обліку?
    23.04.202414
  • Як відобразити в обліку ВПА, якщо підприємство отримало податковий збиток?
    Підприємство отримало збиток за результатами звітного року в сумі 600 тис. грн. Податковий збиток складає 100 тис. грн (збільшуючі постійні різниці 300 тис. грн, тимчасові 200 тис. грн). Як в обліку та звітності відобразити ВПА? Також підприємство утримує податок при виплаті доходів нерезиденту. Як відобразити це утримання в обліку та декларації?
    23.04.202427