• Посилання скопійовано

Облік курсових різниць при заліку валютних зобов’язань

ТОВ на загальній системі оподаткування, засновником якого є нерезидент, має борг по кредиту від нерезидента - 10 000 у. о. Прийнято рішення збільшити статутний фонд на ці 10 000 у.о. Між ТОВ і засновником-нерезидентом досягнуто згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог (за кредитом і за внеском до статутного капіталу). Як відобразити курсові різниці щодо таких операцій?

Перш за все, слід звернути увагу на те, чи дозволяє закон зробити залік подібних зобов’язань.

Валютний нагляд. Що стосується кредитів від нерезидентів, то зараз, відповідно до Закону про валюту та постанов НБУ, на отримання та погашення кредиту не потрібен дозвіл НБУ. Договір про надання кредиту знаходиться під певним наглядом банку (оскільки, як і раніше, кредит від нерезидента в іноземній валюті можна отримати лише безготівково, на рахунок в уповноваженому банку), але банк про такі кредит вже лише повідомляє НБУ і інформацію про такі кредити збирає лише в разі потреби. Докладніше про це читайте тут.

Тобто, на нашу думку, банк (як і НБУ) не буде проти такого шляху погашення заборгованості за валютним кредитом. Головне – банк про це повідомити.

Внески до статутного капіталу. Чинне законодавство дозволяє погасити заборгованість перед засновником шляхом збільшення розміру статутного капіталу і проведення заліку зобов’язань. 

Раніше частина друга статті 144 ЦКУ містила заборону звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку щодо внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. Тепер (точніше, з 19.06.2018 р., дати набрання чинності нового Закону про ТОВ та ТДВ) такої норми в ЦКУ немає.

Тобто, на нашу думку, зараза такий залік заборгованостей можливий. Головне, оформити згоду про зарахування вимог документально.

Документальне оформлення заліку заборгованостей. Чинне законодавство не встановлює типової форми документа, яким цей залік оформлюється. Однак, на нашу думку, враховуючи різницю в природі зобов’язань, варто оформити:

  • протокол загальних зборів, у якому навести рішення не лише про збільшення статутного капіталу, а і про те, яким шляхом буде зроблено внесок (шляхом зарахування вимог до ТОВ за кредитним договором).
  • додаткову угоду до кредитного договору (для того, щоб внести до нього зміни щодо шляху і строків погашення заборгованості).

Валюта виконання зобов’язання. Ще слід звернути увагу на позицію Верховного суду, яку ми наводили тут.

Для прийняття рішення про зарахування зустрічних однорідних вимог, госпсуб'єкту слід звернути увагу на:

1) зобов’язання: вони мають бути зустрічні (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) однорідність зобов’язань – якщо вони виражені в валюті, то це має бути одна і та ж валюта;

3) строк виконання зобов’язання – на дату складення письмової заяви про зарахування строк настав (якщо строк виконання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги – сторони мають спочатку дотриматись вимог закону або договору, наприклад, надіслати вимогу про сплату коштів та встановити строк оплати за ст. 530 ЦКУ).

А чи однакові в ситуації, яку ми розглядаємо, валюти?

Валюта виконання зобов’язання за кредитним договором.  Тут все зрозуміло, кредит надавався у певній валюті, у цій же ж валюті він має і погашатися (принаймні, до внесення змін до договору).  

Валюта виконання зобов’язання за внесками до статутного капіталу. А ось тут не все так просто. Так, ТОВ має рішення засновників про збільшення статутного капіталу. Але розмір статутного капіталу в України затверджується в національній валюті!

При цьому засновники можуть прийняти рішення, що хтось з них (а, можливо, і всі вони) зроблять свій внесок в іноземній валюті. Це не заборонено. Може бути зазначено при цьому у рішенні і валютний еквівалент суми, яку треба внести.

То якою ж буде валюта виконання зобов’язання?  

Щоб зрозуміти це,  подивимось на бухгалтерський облік.

Бухоблік внесків до статутного капіталу в іноземній валюті. Мінфін у листі від 05.12.2013 р. №31-08310-06-10/29025 зазначав наступне.

Внесок засновника госптовариства до статутного капіталу підприємства оцінюється та фіксується у статутних документах в грошовій одиниці України за курсом Нацбанку і не підлягає переоцінці у зв’язку зі зміною курсу іноземних валют.

В бухгалтерському обліку курсові різниці за зобов'язанням засновників з внесків до статутного капіталу підприємства, які мають бути здійснені в іноземній валюті, підлягають перерахунку з використанням валютного курсу на дату балансу та на дату погашення.

Відповідно, курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу, не можуть бути визнані доходом. Тому суми таких курсових різниць відображаються у складі додаткового капіталу. Як саме, ми докладно розглядали тут.

Бухоблік кредитного договору в іноземній валюті.  Натомість кредиторська заборгованість за кредитом в іноземній валюті це вже не умовна, а повноцінна монетарна стаття балансу підприємства. Вона підлягає перерахунку за курсом НБУ за П(С)БО 21:

  • на дату визнання
  • на дату балансу
  • на дату погашення (або в частині погашення, або в усій сумі залишку, на вибір самого підприємства).

В нашому випадку датою погашення  дата зарахування заборгованостей. Тобто, на цю дату суму боргу за кредитним договором слід буде в останній раз перерахувати за курсом НБУ і визнати (за наявності) курсову різницю.

При цьому курсова різниця (тобто, різниця між вартостями заборгованості на поточну і попередню дати перерахунку) може бути як позитивною (якщо борг зменшився внаслідок зменшення курсу НБУ), так і від'ємною (якщо борг збільшився). Позитивна курсова різниця потрапляє до доходу підприємства, а від'ємна – до його витрат. Докладно бухгалтерський облік операцій за валютним кредитом (як короткостроковим, так і довгостроковим) ми розглядали тут.

Нагадаємо, що курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат) - субрахунки 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» і 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць».

До речі, такі витрати часто не подобаються податківцям, і вони намагаються їх не визнавати (про що ми попереджали тут), але зараз не про це.

Головне те, що обидва види зобов’язань обліковуються в бухгалтерському обліку із прив’язкою до іноземної валюти, обидва перераховуються на дату балансу та погашення за курсом НБУ (хоча обліку курсових різниць за ними різний, вони все ж таки визнаються). Тож, якщо валюта, якою треба зробити внесок, і валюта кредиту збігаються (це однаковий вид іноземної валюти), то такий залік можливий.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»