Виправлення помилки щодо списання дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторська заборгованість поділяється на звичайну, сумнівну та безнадійну (визначення наводяться у П(С)БО 10). Дебіторська заборгованість, яка не сплачена у строк, є простроченою. Вона, своєю чергою, поділяється на сумнівну та безнадійну дебіторську заборгованість.

Cумнівна заборгованість - це заборгованість, щодо якої є невпевненість з погашення.

Може бути інший випадок: підприємство має інформацію про покупця, якого визнано банкрутом, у встановленому законом порядку, чи особа ліквідована. У цьому випадку щодо такої заборгованості виникає впевненість про її неповернення боржником. Тоді ця заборгованість є безнадійною дебіторською заборгованістю. Також до безнадійної заборгованості відноситься заборгованість, за якою минув строк позивної давності.

Зверніть увагу, до закінчення строку позовної давності або визнання банкрутства заборгованість є лише сумнівною і в обліку відображається як заборгованість дебіторів підприємству на певну дату - дебетове сальдо рахунку 36. На відміну від безнадійної, ця заборгованість трансформується у витрати або списується з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів за п. 11 П(С)БО 10.

У більшості випадків виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати:

• створено резерв сумнівних боргів за методом, визначеним у наказі про облікову політику –Дт 944 Кт 38;
• списано за рахунок резерву суму безнадійної дебіторської заборгованості - Дт 38 Кт 36;
• у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів - Дт 944 Кт 36.

Суб'єкти малого підприємництва, які є платниками ЄП, та суб'єкти малого підприємництва, що відповідають критеріям мікропідприємництва, згідно з п. 8 розділу І П(С)БО 25  самостійно приймають рішення щодо створення резервів.

Позиція податківців щодо питання визнання заборгованості безнадійною така: у разі, якщо виконавче провадження за справою не закрите, дії щодо примусового стягнення майна боржника тривають, то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним.

ДФС повідомляє, що у разі відсутності майна у боржника — фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання такої заборгованості безнадійною можливе за умови, що здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника — відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом № 1404.

У податковому обліку заборгованість визнаватиметься безнадійною за умови відповідності такої заборгованості одній з ознак, наведених у пп. 14.1.11 ПКУ (додатково див. ІПК від 16.11.2018 р. № 4850/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Отже, підприємству доведеться відновити суму заборгованості, яка була списана з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат в одному періоді, та списати у періоді отримання підтверджень за постановою державного виконавця та постановою суду.

Враховуючи, що основою для визначення суми ПЗ з податку на прибуток є бухоблік, виправлення слід все ж таки зробити саме у бухобліку. Якщо за результатом перевірки виявлено заниження податку і такий результат узгоджено підприємством (не оскаржується).

Якщо помилка за поточний календарний рік, то її потрібно виправити через певні коригування у поточному звітному періоді. Наприклад, це можна зробити через визнання доходу. Адже заборгованість, яку підприємство списало фактично не в тому звітному періоді,  відображається на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». Цей позабалансовий субрахунок використовується тільки за наявності боржника та спостереження можливого погашення суми боргу. Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадку зміни майнового становища боржника. Згодом заборгованість із позабалансового обліку можна списати. І одним із випадків є списання такої суми після надходження її у порядку відшкодування раніше списаних активів, тобто погашення заборгованості боржником. Власне таким порядком можна скористатися і таким чином збільшити доходи за невчасно списаною заборгованістю. У цьому випадку можна визнати дохід: Дт 361 Кт 716 або 719 (рекомендуємо уточнити суть такої нестандартної операції у бухдовідці).

А вже у періоді отримання підтверджень про банкрутство слід зробити списання заборгованості повторно. Зрозуміло, що за такою операцією будуть визнаватися різниці у податковому обліку.

Якщо помилка минулорічна і виправляється вже після подання фінзвітності, то за п. 4 П(С)БО 6 виправляють її шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок звітного року, і якщо така помилка вплинула на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Якщо на фінрезультат помилка не вплинула, то її виправляють шляхом коригування сальдо на початок року за тими статтями балансу, яких вона торкнулася. В даному випадку помилка вплинула на фінрезультат і потрібно одночасно збільшити фінрезультат на початок звітного року та сальдо дебіторської заборгованості за Дт 361.

Нагадаємо, у податковому обліку згідно з п. 139.2 ПКУ фінрезультат:

• збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів;
• зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у т.ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, зокрема: прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості та заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку.