За статтею 42 КЗпП переважне право на залишення на роботi пiд час вивiльнення працiвникiв у зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi передбачене лише для певних категорiй працiвникiв.
Так, пiд час скорочення чисельностi чи штату працiвникiв у зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi переважне право на залишення на роботi надається працiвникам з бiльш високою квалiфiкацiєю i продуктивнiстю працi.
За рiвних умов продуктивностi працi й квалiфiкацiї перевага в залишеннi на роботi надається:
- сiмейним - за наявностi двох i бiльше утриманцiв;
- особам, у сiм'ї яких немає iнших працiвникiв iз самостiйним заробiтком;
- працiвникам з тривалим безперервним стажем роботи на такому пiдприємствi, в установi, органiзацiї;
- працiвникам, якi навчаються у вищих i середнiх спецiальних навчальних закладах без вiдриву вiд виробництва;
- учасникам бойових дiй, iнвалiдам вiйни та особам, на яких поширюється чиннiсть Закону України «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту»;
- авторам винаходiв, корисних моделей, промислових зразкiв i рацiоналiзаторських пропозицiй;
- працiвникам, якi дiстали на цьому пiдприємствi, в установi, органiзацiї трудове калiцтво або професiйне захворювання;
- особам з числа депортованих з України впродовж п'яти рокiв з часу повернення на постiйне мiсце проживання в Україну;
- працiвникам з числа колишнiх вiйськовослужбовцiв строкової служби, вiйськової служби за призовом пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод, вiйськової служби за призовом осiб офiцерського складу та осiб, якi проходили альтернативну (невiйськову) службу, - протягом двох рокiв з дня звiльнення їх зi служби.
Перевага в залишеннi на роботi може надаватися й iншим категорiям працiвникiв, якщо це передбачено законодавством України.
Ураховуючи викладене, переважне право на залишення на роботi пiд час звiльнення працiвникiв у зв'язку зi змiнами в органiзацiї виробництва i працi передбачене виключно для певних категорiй iнвалiдiв (iнвалiди вiйни; працiвники, що отримали на пiдприємствi, в установi, органiзацiї трудове калiцтво або професiйне захворювання).
Отже, чинним законодавством не передбачається надання переваги всiм категорiям iнвалiдiв перед iншими працiвниками пiдприємства, установи, органiзацiї.
Слiд також зазначити, що у власника або уповноваженого ним органу є певнi обов'язки пiд час приймання на роботу iнвалiдiв та пiд час їхнього звiльнення. Це встановлюється Законом України «Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi» (далi - Закон).
Так, вiдповiдно до ст. 17 Закону вiдмова в укладеннi трудового договору або в просуваннi по службi, звiльнення з iнiцiативи адмiнiстрацiї, переведення iнвалiда на iншу роботу без його згоди з мотивiв iнвалiдностi не допускається, за винятком випадкiв, коли за висновком медико-соцiальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професiйних обов'язкiв, загрожує здоров'ю i безпецi працi iнших осiб або продовження трудової дiяльностi чи змiна її характеру та обсягу загрожує погiршенням здоров'я iнвалiда.
Норма цiєї статтi не захищає iнвалiда повнiстю вiд звiльнення. Його можна звiльнити в разi повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, а також за iнших пiдстав.
Отже, пiд час скорочення штату працiвникiв iнвалiди III групи вiд загального захворювання не захищенi вiд звiльнення.