Робота з роз'їзним характером праці: нюанси

Запитання: Наші водії їздять на велику відстань з питань доставки товару. Також вони виконують функції експедитора. На підприємстві є Положення про відрядження, де вказано, що не вважається відрядженням поїздки по місту Києву та в Київській області. Чи вважається відрядженням поїздки за межі Київської області? Ми не вважаємо це роз'їздним характером роботи, тому що водії-експедитори перебувають по 3-4 доби в роз'їздах? 

Відповідь: Відрядження — це поїздка працівника за розпорядженням (наказом) керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства) ( п. 1 Постанови № 59 від 13.03.98 р.).

Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

Роз’їзний (пересувний) характер має робота (п. 1 Постанови № 490 від 31.03.99 р.):

— осіб, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт;

— яка виконується вахтовим методом. Вахтовий метод — це особлива форма організації робіт, яка ґрунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем їхнього постійного проживання за умови, що не може бути забезпечено щоденне повернення працівників до місця постійного проживання;

— інших працівників, робота яких постійно проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер.

Підприємству, на якому застосовуються роботи з роз’їзним характером, слід фіксувати в колективному договорі, чи є такі поїздки працівників службовим відрядженням, чи їхня робота має роз’їзний (пересувний) характер. Разом із внесенням такої інформації до колективного договору її слід дублювати і під час укладення трудового договору з працівником. Адже порядок і розмір відшкодування витрат у службових поїздках працівників залежать від положень колективного договору.

Отже, виходячи із суті запитання, якщо водія скеровано до іншого населеного пункту і такий характер робіт не має пересувного  характеру, то така поїздка буде вважитися відрядженням. Проте про це необхідно зазначити в колективному договорі, як було зазначено вище.

Якщо службові поїздки (робота) працівників матимуть роз’їзний (пересувний) характер, вони оплачуватимуться відповідно до Постанови № 490. Якщо ж вони будуть визначатися як відрядження, тоді такі поїздки оформлятимуться та компенсуватимуться як відрядження.