Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки за бажанням працівника в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО, - повідомляє «Вісник. Офіційно про податки».
Пунктом 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки встановлено, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному ст. 25 і 26 цього Закону.
Таким чином, за період перебування у відпустці без збереження заробітної плати на час проведення АТО працівник набуває право на щорічну основну відпустку.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічних відпусток (ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки).