Відрядження у вихідний: як оплатити?

Як бачимо із запитання тут вихідні є «нестандартними», тобто не субота і неділя, а інші дні. Як зрозуміло з питання, що ці вихідні були встановлені наказом, що не заборонено законодавством.

Пунктом 7 Iнструкції №59 визначено, що днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника.

За п. 8 Iнструкції №59 на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, на яке його відряджено. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються. Утім, ось ця норма є обов'язковою тільки для роботодавців, які фінансуються з бюджету. Для небюджетників є вибір — вони самостійно встановлюють (у наказі про конкретне відрядження або в положенні про відрядження), за яким режимом — свого підприємства чи того, куди від відряджений, працівник має працювати під час відрядження. Але так чи інакше, у такого працівника будуть під час відрядження робочі, а іноді і вихідні дні.

Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.

Отже, якщо в наказі про відрядження працівника зазначено, що виконання ним роботи у відрядженні проводитиметься у вихідні чи святкові (неробочі) дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується згідно зі ст. 107 КЗпП, за якою робота у святковий (неробочий, вихідний) день оплачується у подвійному розмірі:

• відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
• працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — в розмірі подвійної годинної або денної ставки;
• працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.

У такому розмірі оплачуються години, фактично відпрацьовані у святковий (неробочий чи вихідний) день.

Отже, для правильного нарахування заробітної плати працівникові потрібно зробити відповідні відмітки в табелі обліку робочого часу.

Якщо працівника відряджають спеціально для роботи у вихідний (святковий, неробочий) день, роботу у відрядженні в такий день позначають у Табелі кодом «ВД» («07») і проставляють кількість годин, відпрацьованих у такий день.

Щодо компенсації в тому разі, якщо працівник відбуває чи прибуває з відрядження у вихідний день, то згідно з Iнструкцією №59, якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин.

Оскільки положення Iнструкції №59 є обов'язковими для підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, то госпрозрахункові підприємства питання, які стосуються гарантій працівникам за час відрядження, повинні самостійно врегулювати, зокрема питання щодо компенсації працівникам у разі їхнього вибуття (прибуття) у відрядження у вихідні дні.

Якщо слідувати нормам Інструкції №59 та дивлячись на питання тут можуть бути декілька варіантів, щодо відрядження 13.11 (у вихідний день згідно з графіком роботи працівника).

Варіант 1

Працівника спеціально відрядили у вихідний день (13.11.2017 р.)

Компенсація за роботу у цей день має виплачуватися виплачується відповідно до чинного законодавства.

Отже, якщо в наказі про відрядження працівника зазначено, що виконання ним роботи у відрядженні проводитиметься у вихідні чи святкові (неробочі) дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується згідно зі ст. 107 КЗпП: або в одинарному розмірі та наданням іншого дня відпочинку за бажанням працівника, або в грошовій формі у подвійному розмірі без надання іншого дня відпочинку.

Якщо оплата за дні відрядження здійснюється за середнім заробітком згідно з ст. 121 КЗпП, то cередній заробіток слід також помножити на два (тобто середній заробіток у подвійному розмірі).

Варіант 2

Працівник відбув у відрядження - 13.11. 2017 р.

Якщо працівника не спеціально відряджали у відрядження у вихідний день для виконання роботи, а він сам відбув у цей день, то компенсувати можна наданням іншого дня відпочинку після повернення з відрядження.

Розглянемо  питання щодо компенсації за відрядження 14.11.2017 та 15.11.2017 р.

Варіант 1

Працівник 14.11 та 15.11. 2017 р. у свій вихідний згідно з графіком працював

якщо в наказі про відрядження працівника зазначено, що виконання ним роботи у відрядженні проводитиметься у вихідні чи святкові (неробочі) дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується згідно зі ст. 107 КЗпП, або наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі.

Варіант 2

Працівник 14.11 та 15.11. 2017 р. не працював

Оплачувати за ці дні не потрібно, оскільки працівник відпочивав.

Отже, для підприємств, що не фінансуються з бюджету, важливо чітко зазначити в наказі про те, як компенсувати за роботу у вихідні: чи працівник буде працювати за графіком того підприємства куди відряджається, чи за своїм графіком, оскільки Інструкція №59 може виступати лише як рекомендація для небюджетних підприємств. Докладно про відрядження писали тут>>