Особливості працевлаштування та роботи інваліда

Організація роботи

Відповідно до ст. 17 Закону про захист інвалідів з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Детальніше про трудову діяльність інваліда можна дізнатися у консультації: Як правильно узяти на роботу інваліда... >>>

Відповідно до ст. 172 КЗпП у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (ст. 55, 63 КЗпП).

Якщо працівник-інвалід бажає працювати неповний робочий час, то роботодавець має встановити відповідний графік його робочого часу. Детальніше про це у консультації: Робота на півставки для інваліда: організовуємо графік роботи>>>

ПДФО та військовий збір

Наразі ніяких особливих правил розділом IV ПКУ для оподаткування зарплати працівника-інваліда ІІ групи , який отримує пенсію, не встановлено. 

Тож відповідно до п. 164.6 ПКУ у 2017 році базою для оподаткування ПДФО зарплати є нарахована зарплата зменшена на суму ПСП у випадках її застосування. 

Тож, якщо працівнику буде нараховуватися зарплата, яка менше граничного її розміру для застосвування ПСП (у 2017 році - 2240 грн для будь-якого платника податку), то її слід зменшити на відповідний розмір ПСП.

Відповідно до пп. «ґ» пп. 169.1.3 ПКУ на ПСП у розмірі 150% від загального розміру ПСП мають право працівники-інваліди І та ІІ групи. Отже, працівник-інвалід ІІ групи має право на ПСП на загальній підставі у розмірі 150% прожиткового мінімуму працездатних осіб відповідно до п. 169.1.1 ПКУ (у 2017 році – 1200 грн). Таке право за ним зберігається, навіть при отриманні пенсії, оскільки перелік умов та доходів, при наявності яких працівник не має право на ПСП, не містить доходу у вигляді пенсії або грошового забезпечення інваліда.

Ставку ПДФО для оподаткування зарплати слід застосовувати у розмірі 18%. Також не слід забувати й про утримання військового збору із суми нарахованої зарплати. Ставка військового збору становить 1,5%, при об’єктом оподаткування військовим збором є нараховані доходи, які перелічено у ст. 163 ПКУ (п. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), тобто, зокрема, сума зарплати працівника.

Дотримання мінімальних держгарантій з оплати праці

Роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику із повним робочим днем зарплату, що не менше, ніж мінімальний розмір (у 2017 році  - 3200 грн), яка може складатися з окладу, систематичних премій, інших постійних доплат (окрім доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат).

Це передбачено новою ст. 3-1 Закону про оплату праці. І виконувати її потрібно буде як юрособам, так і на фізособам - роботодавцям. 

Таке правило не буде працювати у випадках укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником в повному обсязі місячної/годинної норми праці!

У цих випадках мінімальна зарплата виплачуватиметься пропорційно до виконаної норми праці. Це прямо виходить із норм ч. 2 ст. 56 КЗпП, ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці.

Про встановлення неповної тривалості робочого часу працівникам з інвалідністю ми говорили тут>>>

Тобто, якщо працівник-інвалід працює на 0,5 ставки, то аби підприємство дотримувалося мінімальних держгарантій із зарплати не нижче мінімальної з 01.01.2017 року, таке підприємство має нарахувати такому працівнику зарплату не нижчу як 1600 грн (3200 грн х 0,5). З 01.01.2017 р. зарплата у розмірі 850 грн (яка була у працівника в 2016 р.) може нараховуватись йому за роботу на 0,25 ставки або менше.

Отже, якщо робочий час працівника буде скорочено удвічі – до 0,25 ставки, то тоді рівень зарплати не може бути нижчим від 800 грн (3200 грн х 0,25 = 800 грн), але й працювати він буде удвічі менше.

Якщо не дотримуватись цих пропорцій між робочим часом та рівнем оплати праці, на підприємство чекає відповідальність за недотримання мінімальних гарантій із мінімальної зарплати – 10 розмірів мінзарплати встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (у 2017 році – це 32000 грн).

ЄСВ

Якщо розмір зарплати працівника – інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовуються ставки 8,41%, 5,3% та 5,5%, не перевищує розміру мінімальної зарплати, то нарахування ЄСВ здійснюється роботодавцем із суми фактично нарахованої зарплати такому працівнику. Таке роз’яснення фахівці ДФС міститься у підкатегорії 301.04.01 ресурсу «ЗІР».

Запитання: На яку суму заробітної плати працівника – інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, нараховується ЄВ, якщо її розмір не перевищує розміру мінімальної заробітної плати?

Таким чином, якщо інвалід працюватиме на 0,5 ставки, то йому має бути нарахована зарплата у розмірі не нижчому ніж 1600 грн. Саме на цю суму й має нараховуватися ЄСВ за ставкою 8,41% – 134,56 грн. Якщо ж ставка становитиме 0,25 – тоді зарплата щонайменше має бути 800 грн, відповідно сума ЄСВ – 67,28 грн (800 грн х 8,41%).

Відпустки 

Інвалідам І і ІІ груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам ІІІ групи — 26 календарних днів.

Окрім щорічної основної відпустки, зазначеним працівникам можуть надаватися щорічні додаткові відпустки (або за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, або за особливий характер праці, або за ненормований робочий день), а також інші додаткові відпустки, передбачені чинним законодавством.

При цьому на відміну від звичайних працівників, працівники-інваліди, які недавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших шість місяців на цьому підприємстві, можуть скористатися своїм правом піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання 6-місячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві.

Також їм може надаватися відпустка без збереження зарплати. Її тривалість також залежить від групи інвалідності працівника: до 30 календарних днів щорічно надається інвалідам III групи, тривалістю до 60 календарних днів щорічно — інвалідам I та II груп (п. 6 та 7 ст.25 Закону про відпустки).

Наостанок зазначимо, що прийняти на роботу інваліда за професією водія сміттєвоза можливо лише в тому разі, якщо висновок медико-соціальної експертизи не містить протипоказань до такої роботи.