Роботодавець відмовляє у звільненні головбуху: як діяти?

Яким чином звільнитись головному бухгалтеру, якщо директор не приймає заяву? 

Непоодинокі ситуації, коли працівнику звільнитися з роботи по-доброму не вдається. Причини, чому роботодавець перешкоджає звільненню працівника, можуть бути різні: змусити виконати якусь роботу перед звільненням (не здасть звіти, баланс тощо); зволікати, щоб знайти заміну тощо.

Проте, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні, скориставшись ст. 38 КЗпП. 

Причому, якщо в працівника є поважна причина для звільнення, роботодавець зобов’язаний звільнити його у строк, про який такий працівник просить. Перелік причин визначений ч. 1 ст. 38 КЗпП. Серед них можуть бути: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею 14 років або за дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом; інші поважні причини (поважність таких причин визначає роботодавець), що вказують на неможливість продовжувати роботу за укладеним трудовим договором.

У головбуха є поважна причина

Якщо поважна причина для звільнення є серед наведених у ч. 1 ст. 38 КЗпП, то головбух подає на ім’я роботодавця відповідну заяву, в якій зазначає дату звільнення. Роботодавець має право вимагати від працівника документально підтвердити наявність поважної причини, тому бажано відразу додати до заяви відповідні документи. Після чого, роботодавець зобов’язаний звільнити такого працівника в строк, про який він просить.

Вимагати відпрацювання або самостійно змінювати дату звільнення роботодавець не має права.

У головбуха немає поважної причини

Головбух може звільнитись з власної ініціативи без пояснення причин, але з обов’язковим письмовим попередженням роботодавця про своє рішення за два тижні (ст. 38 КЗпП).

Зверніть увагу, що в зазначеній нормі  йдеться саме про попередження, а не про відпрацювання робочих днів протягом двох тижнів. 

Отже, попередити про звільнення працівник може як у період роботи, так і в період своєї відсутності на роботі (наприклад, тимчасова непрацездатність, щорічна відпустка тощо), які перекриють повністю або частково двотижневий період.

Щоб письмово попередити про звільнення, працівнику потрібно написати та подати заяву про звільнення, яка повинна містити підставу для розірвання трудового договору, щоб дотриматися вимог ст. 38 КЗпП і поставити підпис.

Тому, якщо роботодавець відмовляється звільняти головбуха («не приймає» чи «губить» його заяву), доки йому не буде знайдена заміна або поки він не доробить звіти/роботу тощо або головбух перебуває у відпустці (на лікарняному) і роботодавець радить прийти після закінчення відпустки (хвороби), оскільки саме тоді він зможе попередити власника або уповноважений ним орган про своє бажання звільнитися і саме тоді розпочнеться відлік 14 днів. Такі дії роботодавця — пряме порушення трудового законодавства, що загрожує штрафом (ст. 265 КЗпП і ст. 41 КпАП).

Щодо відпрацювання двох тижнів зазначимо. Працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою (без двотижневого відпрацювання) у строк, зазначений у його заяві у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для його життя і здоров’я (ст. 4 Закону №2136).

Подання заяви на звільнення

Який день вважати датою попередження роботодавця, визначено ст. 241-1 КЗпП:

• день реєстрації заяви про звільнення відповідальним працівником підприємства, наприклад працівником відділу кадрів або секретарем, — якщо заява подавалася особисто працівником;
• день отримання працівником підприємства рекомендованого листа в поштовому відділенні під підпис — якщо заява на звільнення надіслана поштою.

Відсутність дати звільнення, як і дати її написання, не робить заяву недійсною (рішення ВСУ від 19.11.2008 р. №6-14270св08; постанова ВС від 16.08.2018 г. у справі №554/6423/17), тому що відлік двотижневого строку, для того, щоб визначити дату звільнення, проводять з дня, що настає за днем фактичного попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням.

Якщо останній день двотижневого строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку (днем звільнення) вважається найближчий робочий день (ст. 241-1 КЗпП).

Отже, якщо у працівника є поважна причина для розірвання трудового договору або якщо працівник розриває безстроковий трудовий договір з власної ініціативи з попередженням за два тижні, то згода роботодавця на його звільнення не потрібна. Усе, що від останнього потрібно, — це чітко дотриматися вимоги ст. 47 КЗпП: видати наказ про звільнення, у день звільнення провести остаточний розрахунок з працівником (ст. 116 КЗпП) і видати йому трудову книжку (якщо зберігалася у роботодавця) та копію наказу про звільнення.

Дії головбуха, якщо роботодавець порушує КзПП 

Як зазначалося вище, датою попередження роботодавця, у тому числі й для визначення дня звільнення, вважається дата реєстрації поданої головбухом заяви (якщо заява надіслана поштою, то це дата отримання рекомендованого листа із заявою про звільнення, зазначена на повідомленні, а якщо заява подана через канцелярію, то дата реєстрації заяви в журналі вхідних документів), а не день, коли ця заява фактично потрапить до рук керівника підприємства. Працівник не зобов’язаний чекати, доки такий керівник з’явиться на роботі й ознайомиться з його заявою.

Фіксуємо факт подання заяви. Потрібно звернутись з заявою та її копією до  відділу кадрів, до секретаря або до канцелярії підприємства (тобто до відповідальної особи за приймання кореспонденції) та зареєструвати її (із зазначенням дати реєстрації і підпису відповідальної особи на оригіналі заяви та на копії).

Якщо відмовили у прийнятті заяви особисто. Надсилаємо заяву рекомендованим листом з повідомленням про вручення й описом вкладення на юридичну адресу підприємства. Конкретну дату звільнення не проставляємо. У цьому випадку дата отримання відповідальним працівником підприємства рекомендованого листа в поштовому відділенні під підпис і буде датою повідомлення роботодавця про звільнення.

Саме вона буде початком відліку для визначення дня звільнення. Після сплину двох тижнів роботодавець проводить остаточний розрахунок і дотримується інших вимог, передбачених ст. 47 КЗпП.

Якщо за поданими заявами звільнення так і не проведено. Головбух з повідомленням про порушення його трудових прав може звернутися до територіального органу Держпраці за місцезнаходженням роботодавця зі скаргою на дії роботодавця, що порушують законодавство про працю. Органами, які розглядають трудові спори, відповідно до ст. 221 КЗпП є комісії по трудових спорах та районні (міські) суди.

Або відразу до суду з позовною заявою, дотримуючись строків, встановлених ст. 225 та 233 КЗпП.

Зазвичай, суд стає на бік працівника, як позивача, та розцінює бездіяльність роботодавців (відповідачів) щодо припинення трудових відносин, як протиправну, що порушує трудові права працівника.

Оскільки, за нормами ч.  3 та ч. 6 ст. 13 ЦКУ не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Тобто, у даному випадку вбачається порушення права головбуха щодо вільного вибору праці.

Які потрібно виконати кроки для зняття головбуха з обліку у ДПС та в інших установах та які строки для цього є?

Головний бухгалтер є особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку, складає фінансову та податкову звітність та багато інших  обов’язків, зокрема визначених ч.7 ст.8 Закону про бухоблік.

Тож, у разі зміни гловбуха, потрібно здійснити декілька кроків.

Крок 1. Подати до податкової повідомлення про прийняття на роботу нового головного бухгалтера до початку його роботи.

Крок 2. Подати заяву за форму №1-ПДВ або №1-ОПП.

Підприємство має повідомити про «нового» головного бухгалтера за формою №1-ПДВ, якщо воно є платником ПДВ. У такому випадку, підприємство звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою №1-ОПП (пп. 9.3 розділу IX Порядкуь№ 1588).  Після прийняття такої форми відомості стосовно особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юрособи будуть оновлені контролюючими органами у Єдиному банку даних юросіб.

Така реєстраційна заява має бути подана в один із способів, визначених пп. 183.9 ПКУ, та задоволена відповідним контролюючим органом. В іншому випадку, коли форму № 1-ПДВ не подають, підприємства подають до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою №1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи. Строк подання такої форми 10 днів з дня виникнення змін у облікових даних.

Крок 3. Повідомити банк щодо зміни підпису у банківських документах.

Потрібно подати інформацію в банк, де обслуговується підприємство, та оформити нові картки зразків підписів в банку, оскільки головбух (як і директор) є особою, яка має право розпоряджатися грошовими коштами підприємства. 

Крок 4. Потрібно скасувати КЕП головбуха, який звільняється. Це повинен зробити сам головбух як власник КЕП. Після прийому на роботу нового головбуха оформляються нові сертифікати електронного підпису на нового головбуха і новий договір про обмін електронними документами з податковою інспекцією. Такий КЕП доречно отримати до строку подання наступної електронної податкової звітності.

У випадку, якщо головбух був внесений до ЄДР як підписант, то під час звільнення його слід виключити із ЄДР, зареєструвавши відповідні зміни. Крім того, скасувати всі оформлені на нього доручення, за якими він може діяти від імені підприємства.

Також варто скласти акт приймання-передачі справ, де описуються всі прийняті документи, складена/ (не)подана податкова звітність та інші важливі аспекти. Це запорука нового головбуха щодо уникнення відповідальності за усі дії попереднього бухгалтера (вона буде залишена такому попередньому бухгалтеру), а новий головбух відповідатиме лише за ті первинні документи, які з’являться вже після прийняття ним цієї посади. Але звертаємо увагу, що складання такого акту не передбачено законодавством, тож не можна примушувати як попереднього головбуха, так і наступного, до підписання цього акту.